Клієнти українських банків все частіше стикаються з блокуванням рахунків через транзакції з криптовалютою. Проблема не нова, але її актуальність зростає в умовах збільшення податкового навантаження та посилення контролю держави над фінансами громадян.
Видання Finteco пояснює, чому банки примусово закривають рахунки або тимчасово блокують їх.
Скарги клієнтів
Українці, виконуючи платежі p2p, найчастіше для операцій з криптовалютою користуються послугами таких банків, як Monobank, ПриватБанк, А-Банк, ПУМБ та Izibank. Однак компанія не розголошує обсяги та кількість транзакцій, що припадають на кожну з фінустанов.
Блокування банківських рахунків через операції з криптовалютою залишається нерозв'язаною проблемою для багатьох користувачів. Хоча клієнти намагаються надати докази, що підтверджують законність їхніх дій, це не завжди гарантує успішне вирішення ситуації.
Юристи з криптоспільноти Crypto Crew вважають, що блокування рахунків через P2P-операції з криптовалютою є безпідставним і необґрунтованим.
Чому банки блокують рахунки
Фінустанови посилаються на вимоги законодавства, які передбачають протидію відмиванню коштів (AML) і фінансуванню тероризму (CFT). Усі підозрілі операції підлягають аналізу, що іноді призводить до блокування рахунків.
У Monobank уточнюють: "Підозрілими вважаються транзакції p2p monobank, які значно відрізняються від звичного фінансового профілю клієнта. Ми також повідомляємо клієнтів перед блокуванням".
ПриватБанк додає, що навіть надання квитанцій із криптобірж не завжди є достатнім для розблокування рахунку. Це пов'язано з відсутністю чіткої регуляції криптовалютного ринку в Україні.
Банки аналізують операції, які можуть здатися підозрілими:
- Перекази на значні суми — від 400 000 грн.
- Регулярні перекази на різні рахунки без чіткої мети.
- Платежі, пов'язані з криптовалютними платформами.
Подібні транзакції p2p Приватбанк та в інших фінустановах України автоматично підпадають під перевірку, і клієнтам необхідно мати документи, що підтверджують джерела доходу. Варто нагадати, що місячний оборот, у якому не потрібно надавати документальне підтвердження про операції — 400 000 грн. Якщо його перевищили, то банк 100% запитає, звідки ці кошти. Ця сума є умовним кордоном — для клієнтів із гарною репутацією, тривалою історією співпраці та стабільними оборотами вимоги до документального обґрунтування можуть діяти лише при перевищенні цього ліміту.
Втім, ситуація змінюється, коли йдеться про азартні ігри чи операції з віртуальними активами. Для таких транзакцій граничний поріг значно нижчий — 30 000 грн. Згідно із законом про фінансовий моніторинг, біржі, обмінники, банки та інші платіжні компанії, які працюють із криптовалютами, зобов'язані перевіряти операції на суми понад цей поріг і збирати детальну інформацію про клієнта.
Через високий ризик блокування рахунків досвідчені арбітражники для роботи з великими сумами коштів часто звертаються до послуг дропів — людей, які надають свої банківські картки для P2P-операцій із криптовалютою. Дропів шукають як самостійно (серед знайомих чи родичів), так і через посередників-дроповодів, які організовують цілі "ферми" дропів. Банки для P2P обираються рандомно, щоб не наводити підозри.
Дроповодів часто можна знайти в спеціалізованих Telegram-чатах для арбітражу. Вартість таких послуг варіюється: від 800 до 2200 грн за картку. Виявити ці схеми неважко за умови співпраці банків із кіберполіцією. Однак через масштабність таких операцій в Україні (декілька десятків тисяч випадків) шанси знайти конкретного арбітражника мінімальні.
До того ж без офіційної заяви від дропа про використання його рахунку притягнути до відповідальності такого "гравця" майже неможливо. Визначити, чи використовують картку дропа, чи знайомого, за зовнішніми ознаками складно.
Як убезпечити рахунки від блокування
Експерти радять:
- Заздалегідь підготувати документи, які підтверджують походження коштів.
- Уникати надто великих або регулярних транзакцій через одну й ту ж платформу.
- Працювати з банками, які мають позитивний досвід роботи з криптовалютними платежами.
Юридичні консультації та детальна документація можуть допомогти уникнути тривалих блокувань.
Якщо це таки сталося, юристи радять надавати додаткові документи, що підтверджують:
- джерело походження коштів (договори про надання послуг, трудові угоди, договори позики);
- мету проведення операцій.
Проте якщо таких документів немає, банківський рахунок може залишатися заблокованим на невизначений термін. Відсутність прозорих правил регулювання обігу криптовалюти в Україні змушує користувачів вдаватися до індивідуальних рішень, що перетворює спробу розблокувати рахунок на своєрідну "рулетку".
Чому контроль за операціями з криптовалютою посилюється
Це є результатом державної політики щодо забезпечення сплати податків. НБУ підтримує розвиток криптовалютного ринку, але звертає увагу на ризики, пов'язані із відмиванням коштів і фінансуванням тероризму.
В Україні досі відсутнє повноцінне законодавче регулювання цифрових активів, що створює правову невизначеність для їх користувачів. Однак Податковий кодекс України вже має норми, які стосуються доходів від криптовалют.
Почнемо з того, що дохід фізичної особи від операцій із криптовалютою включається до річного загального доходу як іноземний дохід і підлягає сплаті:
- податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18%;
- військового збору — 1,5%.
За ухилення від оподаткування передбачається:
- Фінансова відповідальність — штрафи від 10% до 50% несплаченої суми та пеня у розмірі 120% облікової ставки НБУ.
- Адміністративна відповідальність — штрафи від 2 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- Кримінальна відповідальність — якщо несплачений податок перевищує 4 026 000 грн, можливе покарання у рамках кримінального провадження.
Податкова може виявити операції з криптовалютою, якщо прибуток від таких транзакцій не задекларований. У найгіршому випадку це може призвести до спілкування з правоохоронними органами в рамках кримінальної справи.
