У 2026 році правила бронювання військовозобов'язаних працівників зазнали суттєвих змін. Кабінет Міністрів України, посиливши критерії для підприємств, що претендують на статус критично важливих, тепер більш жорстко контролює, які компанії можуть зберігати свої кадри під час мобілізації. Видання Finteco акцентує увагу у статті на тому, що під час планування кадрової політики бізнесу важливо розуміти, скільки працівників може забронювати підприємство та які обмеження встановлює законодавство.
Хто може бронювати працівників у 2026 році
Право на бронювання отримують тільки ті підприємства та організації, діяльність яких є критично важливою для економіки країни або обороноздатності держави. Це означає, що просте ведення бізнесу саме по собі не дає права на бронювання. Органи влади оцінюють не лише формальні показники, а й фактичний вплив підприємства на забезпечення життєдіяльності суспільства та виконання завдань оборони.
Критично важливі підприємства повинні офіційно підтвердити свій статус через профільні міністерства або Кабмін. Для цього оцінюється, наскільки робота конкретного підприємства впливає на економіку, забезпечення базових послуг населенню та виконання оборонних контрактів. Ті компанії, що не підтвердять критичності, не отримають права бронювати своїх працівників.
Більшість роботодавців цікавить, як забронювати працівників під час воєнного стану, щоб забезпечити безперервність роботи бізнесу, але чи може ФОП забронювати працівників? Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №76 від 27 січня 2023 року, право на бронювання військовозобов'язаних надано виключно юридичним особам. Фізичні особи-підприємці такою можливістю не користуються. Отже, ініціювати бронювання можуть підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.
Механізм бронювання залишився ключовим для підтримки економіки, забезпечення безперервності роботи критичної інфраструктури, а також стабільності життя населення. Водночас він став більш складним у адмініструванні: бізнесу необхідно своєчасно подавати дані, підтверджувати фінансову та кадрову інформацію, а також дотримуватися правил електронного документообігу.
Як забронювати працівників підприємства
Бронювання є одним із механізмів надання відстрочки від мобілізації. Воно застосовується до працівників державних органів, підприємств і установ, які виконують критично важливі функції для економіки або обороноздатності держави.
Правову основу того, як забронювати працівників під час війни, становлять:
- Постанова Кабінету Міністрів України №76 від 27.01.2023 (із подальшими змінами), яка затверджує Порядок бронювання військовозобов'язаних.
- Регулювання через цифрові сервіси, зокрема портал "Дія".
Міністерство економіки формує та веде Єдиний перелік органів, підприємств та установ, працівники яких можуть бути заброньовані. До цього переліку включаються суб'єкти, визначені як критично важливі для економіки або забезпечення потреб Сил оборони.
Рішення про включення ухвалюється на підставі офіційних повідомлень від державних органів або Мінекономіки, які формуються через портал "Дія". У таких повідомленнях зазначаються, як забронювати працівників у воєнний час, підстави для бронювання, зокрема:
- рішення центральних органів виконавчої влади щодо визначення підприємства критично важливим для потреб ЗСУ та інших військових формувань
- рішення обласних або міських військових адміністрацій щодо визначення установ критично важливими для економіки та життєдіяльності населення
- інші офіційні рішення органів державної влади щодо включення установ до відповідних переліків
Яких працівників можна забронювати
Не менш важливо розуміти, яких працівників можна забронювати, адже критерії відбору чітко регламентовані. Забронювати можна лише військовозобов'язаних працівників, які:
- офіційно працевлаштовані за основним місцем роботи;
- перебувають на військовому обліку;
- мають коректні дані у реєстрах.
Не підлягають бронюванню ті, хто не перебуває на обліку, має неврегульовані дані або вже має іншу відстрочку.
Також потрібно усвідомлювати що бронювання прив'язане не до людини, а до підприємства і посади, тому при звільненні відстрочка автоматично втрачається.
Загальне правило залишається стабільним — підприємство може забронювати до 50% військовозобов'язаних працівників. Як забронювати 100 відсотків працівників? Для окремих секторів (наприклад, оборонної промисловості або критичної інфраструктури) держава може піднімати цей ліміт до 100%, але лише за окремим рішенням уповноважених органів.
Як забронювати працівників на період мобілізації
Бронювання здійснюється виключно через портал "Дія". Підприємства, які включені до Єдиного переліку, подають списки працівників, які підлягають бронюванню, враховуючи при тому, скільки можна забронювати працівників в цілому. У таких списках обов'язково вказується строк дії відстрочки. Після подання інформація проходить автоматичну перевірку через державні реєстри.
Якщо всі дані підтверджуються, військовозобов'язаний автоматично переводиться на спеціальний військовий облік на період дії бронювання. Це можливо лише за умови, що працівник:
- перебуває на військовому обліку та має чинний військово-обліковий документ;
- оновив свої персональні дані відповідно до чинного законодавства щодо військового обліку та мобілізації.
Як забронювати працівників через "Дію": покрокове оформлення
1. Перевірка статусу підприємства.
Перший і ключовий етап — підприємство має бути включене до переліку критично важливих для економіки або потреб оборони. Без цього статусу жодне бронювання неможливе. Рішення про критичність ухвалює відповідний державний орган (міністерство, військова адміністрація або інший уповноважений орган).
2. Формування підстави для бронювання.
Підприємство має офіційно підтвердити, що воно виконує критично важливі функції, або забезпечує потреби ЗСУ, держави чи населення, або відповідає встановленим критеріям (податки, зарплати, значення для інфраструктури тощо). Це фіксується у відповідному рішенні органу влади, яке стає юридичною підставою для бронювання.
3. Визначення працівників, які підлягають бронюванню.
HR або керівництво підприємства формує список військовозобов'язаних працівників, зважаючи і на те, скільки відсотків працівників можна забронювати. На цьому етапі перевіряється:
- чи працівник офіційно працевлаштований;
- чи перебуває на військовому обліку;
- чи немає вже діючої відстрочки;
- чи дані в реєстрах актуальні.
Також враховується квота — зазвичай до 50% військовозобов'язаних працівників.
4. Подання списку через портал "Дія".
Сформований список подається виключно в електронній формі через портал "Дія" уповноваженим представником підприємства. У заявці зазначаються:
- дані працівника;
- посада;
- строк бронювання;
- обґрунтування необхідності.
5. Автоматична перевірка даних.
Після подання система автоматично перевіряє інформацію через державні реєстри, зокрема:
- реєстр військовозобов'язаних;
- дані про військовий облік;
- яку кількість працівників можна забронювати з урахуванням специфіки підприємства і наявності у нього відповідності критичному статусу;
- актуальність персональних даних працівника.
Якщо виявляються розбіжності, заявка може бути зупинена або відхилена.
6. Прийняття рішення про бронювання.
У разі успішної перевірки система формує рішення про бронювання працівника. Фактично відстрочка не "видається вручну", а фіксується в державних електронних реєстрах.
7. Переведення працівника на спеціальний військовий облік.
Після погодження працівник автоматично переводиться на спеціальний військовий облік на строк дії бронювання. Це означає, що він залишається військовозобов'язаним, але не підлягає призову на період дії броні, так як має відповідний статус у реєстрі.
8. Відображення бронювання та контроль строку.
Статус бронювання відображається в електронних системах і має чіткий строк дії. Підприємство зобов'язане:
- контролювати строки бронювання;
- вчасно подавати продовження;
- оновлювати дані працівників у разі змін.
9. Оновлення або продовження бронювання.
Більшість компаній намагаються забронювати працівників через "Дію", оскільки це найшвидший і найзручніший спосіб.Якщо працівник і далі потрібен підприємству, процедура повторюється:
- перевірка актуальності критичного статусу;
- повторне подання списку через "Дію";
- нове рішення про продовження відстрочки.
Бронювання працівників 2026 — новий зарплатний поріг
З 1 вересня 2026 року в Україні почнуть діяти нові вимоги до рівня оплати праці працівників, які підлягають бронюванню. Відповідні зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів №692, яка також суттєво оновила правила отримання та підтвердження статусу критично важливого підприємства.
Важливо враховувати, що новий показник у розмірі трьох мінімальних заробітних плат стосується не лише зарплати конкретного заброньованого працівника. Цей критерій також використовується для оцінки середньої заробітної плати на підприємстві під час надання або продовження статусу критично важливого.
Якою має бути зарплата заброньованого працівника
Нагадаємо, що для отримання статусу критично важливого підприємства компанія повинна відповідати щонайменше трьом критеріям, визначеним урядом. При цьому два з них є обов'язковими для всіх без винятку роботодавців.
Перший обов'язковий критерій — відсутність заборгованості зі сплати податків та єдиного соціального внеску. Другий — дотримання встановленого рівня середньої заробітної плати працівників. Саме щодо цього показника уряд і запровадив нові правила.
Постанова №692 вносить зміни до Порядку бронювання військовозобов'язаних працівників. Відповідно до нових правил, з 1 вересня 2026 року більшість працівників, які мають бронювання, повинні отримувати заробітну плату не нижче трьох мінімальних зарплат.
Оскільки мінімальна заробітна плата у 2026 році становить 8 647 грн, новий поріг для бронювання дорівнює 25 941 грн. До 1 вересня діє попередня норма — не менше 2,5 мінімальної зарплати, що становить 21 617,50 грн. Таким чином, для виконання бронювання працівників критичної інфраструктури зарплатна вимога до заброньованих працівників зросте майже на 4,3 тис. грн.
Для кого залишиться старий поріг
Водночас уряд передбачив винятки для бізнесу, який працює у складних умовах. Для критично важливих підприємств та установ, розташованих на територіях активних або можливих бойових дій, а також на тимчасово окупованих територіях без визначеної дати завершення окупації, бронювання працівників на підприємстві зберігається на рівні попередніх вимог. Для таких роботодавців мінімальний рівень оплати праці заброньованих працівників і надалі становитиме 21 617,50 грн, тобто 2,5 мінімальної заробітної плати.
Що це означає для бізнесу
Підприємствам, які вже мають статус критично важливих або планують його отримати, варто заздалегідь перевірити рівень середньої заробітної плати та відповідність іншим критеріям.
Якщо компанія не забезпечує необхідний рівень оплати праці, вона ризикує втратити статус критично важливого підприємства, а разом із ним — і можливість бронювати військовозобов'язаних працівників.
Тому для багатьох роботодавців постанова №692 означає необхідність перегляду кадрової політики, фонду оплати праці та фінансового планування ще до початку осені 2026 року.
Бронювання при роботі за сумісництвом — що змінилося
Ще одна важлива зміна стосується працівників, які працюють за сумісництвом. Відтепер такі співробітники враховуватимуться при розрахунку квоти бронювання лише за одним місцем роботи. Раніше одна людина могла одночасно працювати в кількох компаніях і враховуватися в кожній із них як військовозобов'язаний працівник. Це дозволяло роботодавцям збільшувати кількість осіб, яких можна було забронювати в межах встановленої квоти.
Фактично така практика створювала можливість розширювати ліміти бронювання на 45 днів чи більше без реального збільшення кількості працівників. Нові правила покликані усунути подібні механізми та зробити систему більш прозорою.
Юристи зазначають, що законодавство прямо не забороняло подібні підходи, однак тепер держава вирішила закрити цю можливість. У результаті компаніям доведеться більш уважно планувати кадрову політику та розраховувати квоти бронювання.
Правила бронювання по-новому можуть вплинути на організацію роботи підприємств, особливо тих, де широко використовується часткова зайнятість або зовнішнє сумісництво. Підприємствам доведеться детальніше аналізувати структуру персоналу, переглядати штатні розписи та оцінювати ефективність окремих посад. Для деяких роботодавців це може означати необхідність оптимізації кадрових процесів або збільшення фонду оплати праці.
При цьому компанії повинні враховувати не лише вимоги щодо бронювання, а й інші норми трудового законодавства. Зокрема, йдеться про дотримання квот працевлаштування осіб з інвалідністю та інших соціальних гарантій.
Як не втратити бронювання працівника в Україні
Бронювання — це не "статичний статус", а тимчасова відстрочка, яка повністю залежить від даних у реєстрах, статусу підприємства та зайнятості працівника. У більшості випадків бронь втрачається не через "рішення держави", а через порушення або зміни, які роботодавець не відслідкував. Нижче — практична інструкція, як цього уникнути.
Контролюйте статус критично важливого підприємства
Бронювання напряму залежить від того, чи зберігає компанія статус критично важливої. Щоб не втратити бронь:
- регулярно перевіряйте актуальність рішення про критичність;
- відстежуйте строки дії підтверджень (деякі потребують оновлення);
- реагуйте на зміни критеріїв (податки, зарплатний фонд, який відсоток працівників можна забронювати, щоб не порушити встановлені квоти).
Якщо підприємство втрачає статус — автоматично втрачаються всі бронювання.
Слідкуйте за військовим обліком працівника
Працівник має бути на військовому обліку, мати актуальні персональні дані та не мати статусів, які суперечать бронюванню (наприклад, інші відстрочки з конфліктом підстав). Саме HR має періодично перевіряти актуальність даних, а не лише при подачі списку.
Не допускайте помилок у трудових даних
Окремо варто врахувати, скільки працівників можна забронювати через "Дію", адже саме цей інструмент став основним для подання списків.Так як бронювання прив'язане до офіційного працевлаштування, будь-яка помилка у офіційних трудових документах може призвести до його втрати. Найчастіше це трапляється у таких випадках:
- працівник неоформлений або неправильно оформлений;
- зміна посади без оновлення даних;
- звільнення або переведення без коректного оновлення списку;
- тимчасове призупинення трудового договору.
Навіть технічна помилка в обліку може призвести до анулювання броні.
Контролюйте квоту бронювання
Як забронювати працівників в "Дії" без помилок і відмов? Зазвичай дозволено бронювати до 50% військовозобов'язаних працівників (якщо немає спеціального дозволу). Це може стати проблемою при оформленні бронювання працівників, якщо:
- відбулося збільшення штату без перегляду квоти
- є спроба забронювати більше працівників, ніж дозволено
- проведено неправильний розрахунок військовозобов'язаних у компанії
Своєчасно оновлюйте бронювання
Кожна бронь має строк дії. Щоб не втратити її автоматично:
- контролюйте дату завершення;
- подавайте продовження заздалегідь;
- не чекайте "останнього дня" — у реальності затримка навіть у кілька днів може призвести до втрати статусу.
Слідкуйте за змінами в законодавстві та переліках
Так як система бронювання регулярно оновлюється, потрібно стежити, скільки працівників можна забронювати, і т.д.. Це також стосується змін критеріїв критичності, оновлення Порядку бронювання, нових вимог до підприємств та технічних змін в "Дії" або реєстрах. Компанії, які не відстежують зміни, найчастіше втрачають бронювання "тихо" — через невідповідність новим правилам.
Не допускайте звільнення або "формальних змін"
Оскільки бронь прив'язана до конкретної особи і конкретного місця роботи, вона автоматично втрачається, якщо:
- працівника звільнено;
- змінено роботодавця;
- припинено трудові відносини (навіть тимчасово);
- працівник переведений на іншу юрособу.
Перевіряйте статус у реєстрах після кожної зміни
Як забронювати працівників підприємства через "Дію", якщо компанія вже має статус критично важливої? Будь-яка зміна (посада, зарплата, структура компанії) має перевірятися через електронні системи для уникнення помилок.
Найчастіші причини відмови у оформленні бронювання
Серед тих компаній, хто може забронювати працівників, найчастіше зустрічаються відмови через технічні або юридичні помилки:
- невірні дані у військовому обліку працівника;
- відсутність офіційного працевлаштування;
- перевищення ліміту квоти;
- відсутність або втрата статусу критичного підприємства;
- розбіжності в державних реєстрах.
Саме тому роботодавці змушені регулярно оновлювати дані працівників і перевіряти їх статуси.
