Верховна Рада України на засіданні 30 жовтня ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт про реформу Рахункової палати (№10044-д). "За" проголосували 240 нардепів, повідомив Ярослав Железняк.
Уточнюємо, що така зміна в законодавстві була однією з вимог Міжнародного валютного фонду. А саме для виділення Україні близько 2 млрд доларів США.
"Так що шансів не прийняти було нуль, але добре що цього разу без спецефектів все пройшло", – прокоментував Железняк.
Рахункова палата – суть реформи
- міжнародні експерти матимуть переважне право голосу у конкурсі для відбору нових членів палати;
- Рахункова палата має мати політичну та фінансову незалежність, йдеться в тексті законопроєкту №10044-д;
- кількість членів Рахункової палати зменшать з 13-ти до 11-ти;
- Рахункова палата має отримати повноваження щодо проведення аудитів місцевих бюджетів та фінансів комунальних підприємств, позабюджетних фондів, коштів, отриманих від міжнародних партнерів;
- зможе перевіряти фінансову звітності суб'єктів державного сектору та бюджетів;
- Рахункова палата буде зобов'язана кожні п'ять років проходити зовнішнє оцінювання своєї діяльності і встановити особливий порядок проведення такого оцінювання на перехідний період та інше
- приведення роботи відповідно до міжнародних стандартів INTOSAI.
Чому реформу Рахункової палати критикують
В документі йдеться про фінансову та політичну незалежність палати, проте Головне юридичне управління висунуло зауваження до законопроєкту. Там стверджують, що документ не узгоджується з визначеним конституційним статусом Рахункової палати.
Закон також може суперечити Конституції України в пункті про контроль за коштами місцевих бюджетів і державних підприємств.
Нардеп Ірина Геращенко звернула увагу, що законопроєкт №10044-д змогли прийняти за рахунок голосів від фракції "Слуга народу" та колишніх депутатів ОПЗЖ (нині заборонена в Україні проросійська політична партія, після розформування її нардепи об'єдналися у депутатську групу "Платформа за життя та мир").
Зарплати у Рахунковій палаті
Заробітні плати в Рахунковій палаті встановлюють на основі прожиткового мінімуму. Зарплата голови – 30 прожиткових мінімумів, тобто близько 90 840 грн на місяць станом на 2024 рік. Водночас, наприклад, разом з надбавками керівництво Рахункової палати в середньому отримувало 238 тисяч грн у червні поточного року.
Законопроєкт 10044-д передбачає, що оклади в Рахунковій палаті збільшили вдвічі. Для прикладу, зарплата голови зросте з 30 прожиткових мінімумів до 55. Додатково до посадового окладу члени палати отримуватимуть:
- доплати за вислугу років;
- доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці;
- премії.
За підрахунками Геращенко, реформа Рахункової палат передбачає підвищення зарплати її членам до 300-500 тисяч грн на місяць.
