Українські компанії, які співпрацюють з іноземними постачальниками послуг, повинні враховувати, що такі операції підлягають валютному нагляду нарівні з імпортом товарів. Це стосується, зокрема, консультаційних, маркетингових, транспортних, ІТ, рекламних, інжинірингових та інших послуг, що надаються нерезидентами.
Про це нагадали в ДПС України.
У податковій службі пояснюють, що для цілей валютного законодавства поняття "товар" охоплює не лише матеріальну продукцію, а й роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші немайнові права.
Після передоплати починається відлік граничного строку
Якщо український резидент здійснив авансовий платіж за послуги нерезиденту, саме з цієї дати починається відлік граничного строку розрахунків. Під час дії воєнного стану він становить 180 календарних днів.
За цей період послуги повинні бути фактично надані. Водночас замовник має отримати документи, що підтверджують їх виконання.
Відсутність підтвердження може мати фінансові наслідки
У разі, якщо послуги не будуть отримані в установлені строки, до резидента може бути застосована відповідальність відповідно до статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції". Під час документальних перевірок контролюючі органи аналізують умови зовнішньоекономічного договору, а також акти виконаних робіт, інвойси, платіжні документи, бухгалтерські регістри та іншу первинну документацію, що підтверджує факт надання послуг.
Податкова рекомендує контролювати виконання договорів
Щоб уникнути порушень валютного законодавства, бізнесу рекомендують ще до здійснення передоплати погоджувати реалістичні строки виконання контрактів, перевіряти актуальність банківських реквізитів іноземного контрагента, своєчасно оформлювати підтвердні документи та контролювати перебіг установлених законом строків.
Передбачені механізми для уникнення санкцій
Якщо стає зрозуміло, що нерезидент не встигне виконати свої зобов'язання у визначений строк, законодавство передбачає можливість уникнути нарахування пені за певних умов. Серед таких механізмів – отримання висновку Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків, документальне підтвердження форс-мажорних обставин або звернення до суду чи міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.
Нагадаємо, інформація про перетин державного кордону може враховуватися під час визначення податкового резидентства українців. Водночас сам факт частих поїздок за межі країни не означає, що людина автоматично втратить статус податкового резидента України або матиме проблеми з ДПС.
