В Україні готують суттєве посилення кримінальної відповідальності за фінансові махінації із залученням так званих "дропів". Кримінальну відповідальність пропонують поширити на людей, які передають власні картки зловмисникам. Також посилення покарання пропонують поширити на вербувальників та організаторів подібних схем.
Про це повідомляє Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем ЄМА.
Ініціативу розробила Кіберполіція. Документ передбачає зміни до статті 200 Кримінального кодексу, яка регулює відповідальність за неправомірні операції з платіжними засобами.
Яка відповідальність передбачається
Законопроєкт розмежовує покарання залежно від ролі учасника в схемі. Для самих "дропів" за умисне надання своїх карткових даних чи доступу до онлайн-банкінгу передбачений штраф від 5 до 17 тисяч гривень. Ключовим критерієм стане доведення того, що людина діяла свідомо — доказами можуть слугувати переписки, оплата за продаж картки або відгуки на пропозиції швидкого заробітку.
Для "дроповодів" — тих, хто скуповує картки чи шукає людей для їхнього відкриття, покарання суворіше: штраф від 17 до 51 тисячі гривень або обмеження волі до двох років, а за повторне порушення чи змову кількох осіб — до трьох років. Найжорсткіші заходи застосовуватимуть до організованих угруповань — від трьох до шести років тюрми з конфіскацією майна.
Які ще зміни передбачені
Справи стосовно "дропів" вестиме той самий слідчий, який займається основним провадженням про шахрайство. Крім того, правоохоронці планують уточнити норми щодо платіжних документів, аби покарання застосовували не лише за їх виготовлення чи підробку, а й за будь-яку фальсифікацію даних.
Що таке "дропи"
"Дропи" — це люди, які свідомо або через власну необачність передають аферистам платіжні картки, банківські реквізити, електронні гаманці чи логіни від мобільних застосунків. Зловмисники використовують ці транзитні рахунки для легалізації та виведення викрадених грошей.
На початку 2026 року в Україні викрили розгалужену схему легалізації коштів із використанням "дропів". Через їхні рахунками, за даними Держслужби фінмоніторингу, пройшли підозрілі транзакції на майже 31 млрд грн.
