Адаптація українського агросектору до європейських норм благополуччя тварин вимагатиме від бізнесу масштабних інвестицій. Найбільше фінансове навантаження відчує на собі галузь птахівництва та свинарства, яка може суттєво скоротити обсяги виробництва без належної державної підтримки.
Про це виданню Delo повідомили представники профільних асоціацій.
Ситуація у птахівництві: апгрейд за 17 млрд грн
За розрахунками асоціації "Союз птахівників України", лише базова адаптація виробничих потужностей коштуватиме галузі щонайменше 17 млрд грн. З них 13 млрд грн необхідно інвестувати виробникам яєць, а ще 4 млрд грн (близько 85 млн євро) – виробникам м'яса птиці.
Головна вимога ЄС полягає у зменшенні щільності утримання курей, що потребує створення нових площ. Водночас в зазначену вище суму не входять витрати на модернізацію забійних цехів, складів, переробку відходів та логістику. Представники галузі попереджають про серйозні ризики, якщо держава не запровадить програми фінансової підтримки фермерства, а саме:
- зростання цін на продукцію птахівництва для кінцевого споживача на 20–30%;
- скорочення обсягів виробництва на 30–40%;
- втрата конкурентоздатності на світових ринках та падіння експорту.
Свинарство: реконструкція ферм за 12 млрд грн
Впровадження нових вимог у свинарстві коштуватиме ринку близько 12 млрд грн. За даними Асоціації "Свинарі України", ключовою та найбільш капіталомісткою проблемою є перехід на групове утримання поросних свиноматок. Це найбільше вдарить по великих підприємствах, де історично переважала система індивідуального утримання для кращого контролю за тваринами.
Фахівці підрахували, що будівництво або реконструкція ферм за новими євростандартами обійдеться компаніям на 25–30% дорожче, ніж традиційні ферми. Однак на відміну від птахівництва, багатомільйонні інвестиції у благополуччя тварин не означатимуть автоматичного стрибка цін на свинину, оскільки ціноутворення тут жорсткіше диктується ринком.
Додамо, що в Україні євроінтеграційний Закон "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин", який набув чинності 1 березня 2026 року, вперше на законодавчому рівні закріпив поняття "благополуччя" як стан, що включає як фізичне, так і ментальне здоров'я тварин. Його впровадження є обов'язковим кроком для експорту на ринки ЄС.
Нагадаємо, на тлі світового дефіциту м'яса Україна суттєво збільшила експорт великої рогатої худоби, зокрема поставки мороженої яловичини зросли у лютому до 1,27 тис. тонн (+32% до січня).
