Україна переживає одну з найбільших криз у сфері боротьби з корупцією після підписання президентом Зеленським скандального закону №12414. Цей законопроєкт фактично ліквідує незалежність антикорупційних органів. В цій статті Finteco розповість, що таке НАБУ і САП, чому вони понад десять років були символом європейського вибору України та боротьби з топкорупцією. А також про можливі причини атаки влади на антикорупційні структури.
Що таке НАБУ
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) — це спеціальний правоохоронний орган, створений у 2014 році після Революції Гідності для боротьби з корупцією на найвищому рівні. Бюро є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, незалежним від інших органів державної влади.
Ключова ідея створення НАБУ полягала в політичній незалежності. Це означало, що жоден інший правоохоронний орган не міг забрати справи у Бюро чи закрити їх. Бюро мало можливість виявити корупціонерів серед будь-яких міністрів чи депутатів без втручання з боку влади.
Основні завдання НАБУ включають виявлення та розслідування корупційних злочинів топчиновників, досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро, боротьбу з організованою злочинністю у сфері корупції та профілактику корупційних правопорушень. Створення НАБУ було частиною умов для запровадження безвізового режиму з Європейським Союзом та отримання макрофінансової допомоги.
Як працює НАБУ
До ухвалення закону №12414, Бюро мало широкі повноваження та високий ступінь незалежності. Воно могло:
- проводити оперативно-розшукові заходи та заводити справи,
- витребовувати кримінальні провадження й інформацію в інших органів,
- отримувати дані про майно, доходи, бюджетні кошти,
- мати доступ до реєстрів та інформаційних систем.
Також НАБУ могло знайомитися з документами, у тому числі з обмеженим доступом, отримувати банківську, фінансову й депозитарну інформацію, опечатувати приміщення та вилучати документи за рішенням суду.
Серед інших повноважень були можливості залучати спеціалістів та експертів, включно з іноземцями, створювати спільні слідчі групи, безперешкодно входити до держорганів та військових частин, співпрацювати з міжнародними органами.
НАБУ мало принцип "виняткової підслідності" — справи, закріплені за Бюро, не могли розслідувати інші органи.
Що таке САП
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) — це окрема частина прокуратури України, створена також після Революції Гідності у 2014 році. САП є структурним підрозділом Генеральної прокуратури України, але мала значну незалежність у своїй роботі.
Основні завдання САП включають:
- контроль за НАБУ — стеження за тим, як бюро проводить розшукові дії та розслідує справи,
- підтримку обвинувачення — прокурори САП виступають обвинувачами в суді у відповідних справах,
- захист інтересів — САП представляє інтереси громадян або держави в суді, якщо справа стосується корупції.
Ключова різниця між цими органами – НАБУ розслідує корупційні злочини та збирає докази, а САП здійснює процесуальний нагляд за розслідуванням і представляє обвинувачення в суді. Простіше кажучи, детективи НАБУ "ловлять" корупціонерів, а прокурори САП "садять" їх за ґрати.
Скандали з НАБУ
За роки роботи НАБУ не уникнуло критики та скандалів, що, однак, не може бути підставою для ліквідації інституції. Основні репутаційні проблеми включають низьку кількість вироків порівняно з кількістю розслідувань, критику щодо повільної роботи та "зависання" справ, скандали з окремими співробітниками, конфлікти з іншими правоохоронними органами та звинувачення в політизації діяльності.
Одним з найбільш резонансних інцидентів стала ситуація "Свинарчук-gate" у 2019 році. Журналістське розслідування виявило схеми поставок незаконних комплектуючих на оборонні підприємства. У центрі скандалу опинився детектив НАБУ Дмитро Литвиненко, проти якого СБУ порушувала кримінальні справи за звинуваченням у державній зраді. Незважаючи на громадський тиск щодо притягнення до відповідальності, справу було закрито. Литвиненко також фігурував у контракті з модернізації індійських літаків АН-32, де прямі контакти детективів НАБУ з індійськими чиновниками призвели до дипломатичного скандалу.
Викликала питання і справа проти екс-керівника "Спецтехноекспорту" Павла Барбула за звинуваченням у розкраданні державного майна. Державні експертизи не виявили збитків, а судові експерти повідомляли про тиск з боку слідчих НАБУ. Аналогічна ситуація склалася з компанією Archer, що випускає прилади нічного бачення для армії – після блокування рахунків фірма перенесла виробництво до Чехії.
Викликає занепокоєння ефективність НАБУ в розслідуванні оборонних закупівель. У 2023 році бюро оголосило лише одну підозру в оборонній сфері, у 2024 році – жодної. Водночас найгучніші справи в цій галузі ведуть СБУ, ДБР або розкривають незалежні журналісти.
У травні 2025 року завершився перший комплексний аудит діяльності НАБУ. Висновок: Бюро демонструє помірну ефективність з певними перспективами розвитку. Загальний бал склав 1,4 з 3 балів. Основні недоліки – недостатня аналітична робота, брак технічних можливостей та неефективні комунікації.
Законопроєкт 12414
Хронологія подій:
- 16 січня 2025 — до Верховної Ради внесено законопроєкт №12414 про особливості досудового розслідування під час воєнного стану (спочатку мав гуманітарну мету)
- 21 липня 2025 — СБУ та Офіс генпрокурора провели масові обшуки у співробітників НАБУ (близько 80 обшуків у 19 працівників)
- Ніч на 22 липня — з'явилася інформація про додавання до законопроєкту правок, що стосуються НАБУ і САП
- 22 липня, 8:40 — екстрене засідання Комітету з питань правоохоронної діяльності, де Максим Павлюк отримав повноваження в.о. голови комітету
- 22 липня, день — Верховна Рада у другому читанні проголосувала за законопроєкт №12414 (263 депутати "за")
- 22 липня, вечір — у Києві, Дніпрі та Львові тисячі людей вийшли на протести проти закону
- 22 липня, пізно ввечері — президент Зеленський підписав закон №12414
Що змінює законопроєкт №12414: генеральний прокурор отримує право витребувати будь-яке провадження НАБУ та передати його іншому прокурору, скасовується принцип "виняткової підслідності" НАБУ, САП втрачає незалежність і фактично підпорядковується генпрокурору, генпрокурор може закривати провадження щодо топпосадовців, директор НАБУ може витребовувати справи тільки за погодженням з генпрокурором.
Експерти називають ці зміни "знищенням антикорупційної інфраструктури" та поверненням до централізованої системи "ручного управління" прокуратурою часів Віктора Януковича.
Скандал з Чернишовим та Міндічем
Одним з найуспішніших кейсів НАБУ стала справа проти віцепрем'єр-міністра національного єднання Олексія Чернишова, яка, за даними джерел, могла стати причиною наступу на антикорупційні органи.
Справа Чернишова розгорталася протягом 2025 року. 13 червня НАБУ та САП повідомили про викриття масштабної корупційної схеми у сфері будівництва, підозри отримали соратники Чернишова з часів його роботи в Мінрегіоні. 22 червня НАБУ повідомило про підозру самому Чернишову у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Сума збитків державі перевищила 1 млрд гривень.
За інформацією "Української правди", НАБУ готувало підозру також Тімуру Міндічу, співвласнику "Студії "Квартал 95". Джерела в антикорупційних органах припускають, що обшуки 21 липня були превентивними, оскільки "дізналися, що в НАБУ готується підозра Тімуру Міндічу".
Експерти вважають, що ця справа особливо болюча для президента Зеленського, оскільки зачіпає його близьке оточення. Чернишов вважається однією з найближчих до президента людей, а "Квартал 95" — це продюсерська компанія, яка створила політичну кар'єру Зеленського.
Найгучніші справи НАБУ і САП
На фоні резонансу НАБУ і САП оприлюднили топ-10 найбільш резонансних справ:
- Справа віцепрем'єр-міністра України – викриття топпосадовця найвищого рівня за підозрою у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди. Розслідування продовжується.
- Справа голови АМКУ – керівника Антимонопольного комітету викрито на незаконному збагаченні на 72,1 млн грн та поданні недостовірних декларацій. Матеріали передано до суду.
- Справа екс-заступника голови Офісу президента – колишнього високопосадовця підозрюють у незаконному збагаченні, одержанні хабаря та легалізації коштів. Слідчі дії завершено.
- Справа голови Верховного Суду – викрито на отриманні хабаря у розмірі $2,7 млн. Посадовця звільнено, справа передана до суду для розгляду.
- Справа міністра агрополітики – розкрито схему привласнення державної землі на 291 млн грн та запобігли втратам ще на 190 млн грн. Керівника міністерства звільнено, розслідування завершено.
- "Яйця Міноборони" – викриття масштабних розкрадань при закупівлі продуктів для ЗСУ під час повномасштабної війни. Справа отримала широкий медійний резонанс, оголошено підозри.
- "Чисте місто" – масштабна операція з припинення земельної корупції у столиці. Серед підозрюваних високопосадовці міської влади та відомий екс-депутат Київради. Збитки оцінюються у мільйони гривень.
- Справа нардепа-хабарника – у 2023 році викрито депутата на вимаганні $85 тис. за сприяння в оренді землі. ВАКС виніс вирок – 7 років ув'язнення (березень 2025).
- Справа депутата з криптохабарем – чинного народного депутата викрито на спробі підкупу голови Держагентства відновлення. Після втечі оголошено у міжнародний розшук, засуджено до 8 років.
- Справа судді-хабарника – суддю Дніпровського районного суду Києва викрито на хабарі $150 тис. (2016). Після переховування за кордоном засуджено до 8 років 6 місяців з конфіскацією майна.
В НАБУ зазначають, що наведені справи становлять лише частину з понад 1300 кримінальних проваджень. За 2023-2025 роки винесено десятки вироків, державі відшкодовано мільярди гривень збитків.
