Новостворений у рамках угоди про корисні копалини, яку підписали Україна і США, інвестиційний фонд навряд чи почне генерувати прибутки раніше ніж через десять років. Учасникам інвестиційного процесу доведеться зіткнутися з численними бар'єрами перед відкриттям нових видобувних потужностей у країні, яка перебуває під тиском військової агресії.
Про це йдеться в статті Reuters.
Фахівці з аналітичної структури Benchmark Minerals Intelligence підкреслюють, що навіть у державах з високорозвиненою гірничодобувною галуззю, таких як Австралія чи Канада, розробка стратегічних мінеральних покладів потребує 10-20 років. Водночас наявні відомості про українські родовища здебільшого надто обмежені для належної економічної оцінки їхнього потенціалу.
Ключові перепони
Головними стримуючими чинниками для потенційних капіталовкладників виступають знищена російським вторгненням критична інфраструктура – енергетичні мережі та логістичні артерії, поряд із відсутністю запевнень щодо безпеки в довгостроковій перспективі. Як зауважує Адам Вебб, очільник мінерального напрямку Benchmark, обґрунтувати вкладення в українські проєкти буде надзвичайно проблематично. Причина в наявності інвестиційних можливостей у регіонах без збройних конфліктів.
Варто зазначити, що й до початку повномасштабного вторгнення темпи ліцензування видобувної діяльності в Україні залишались невисокими. Статистика Держгеонадр свідчить, що впродовж 2012-2020 років було надано всього близько двох десятків дозволів на видобуток вуглеводнів. Також видано кілька ліцензій на розробку покладів графіту й золота, дві на марганцеві руди й одну на мідні родовища.
Додаткові складнощі створює той факт, що з-поміж 24 ідентифікованих Benchmark перспективних гірничих об'єктів, сім перебувають на територіях під російською окупацією. На цих площах розташовані поклади літію, графіту, рідкісноземельних елементів, нікелю та марганцю.
Фінансова складова
За інформацією Мінфіну України, протягом 2024 року державний бюджет поповнився на 47,7 млрд гривень (перевищує $1 млрд) завдяки роялті й іншим платежам від надрокористування. Втім, створений відповідно до нової двосторонньої угоди спільний фонд матиме доступ виключно до надходжень від ліцензій, дозволів і контрактів про розподіл продукції, оформлених після набуття чинності цим документом.
У політичних колах Вашингтона побутує думка, що присутність американського капіталу може слугувати стримуючим фактором для агресора. Проте, текст угоди не містить конкретних безпекових гарантій.
Нагадаємо, що підписання договору про заснування Інвестиційного фонду відбудови США-Україна відбулося 30 квітня 2025 року. Невдовзі після цього український уряд оприлюднив повний текст цієї міждержавної домовленості про економічне партнерство.
