У липні 2024 року споживча інфляція в Україні зросла до 5,4% у річному вимірі, що вище порівняно з показником 4,8% за червень, зафіксованим у Макроекономічному та монетарному огляді НБУ за вересень 2024 року.
Зростання інфляції було передбачуваним і обумовлене, переважно, збільшенням витрат бізнесу на електроенергію, зберігання продукції та оплату праці, а також послабленням курсу гривні в попередні періоди. Ціновий тиск у реальному секторі економіки зберігає тенденцію до зростання, відчутно посилюючись у липні, що дещо випередило очікувану траєкторію Національного банку.
Базова інфляція, яка вважається більш стабільним показником інфляційних тенденцій і залежить від монетарної політики НБУ, також зросла, досягши 5,7% р/р у липні порівняно з 5% у червні. Основним чинником такого зростання стало стрімке зростання цін на оброблені продукти харчування та ефекти від послаблення курсу гривні.
За даними НБУ, споживча інфляція продовжувала збільшуватися й у серпні. Зокрема, ціни на продукти харчування та безалкогольні напої відновили зростання у липні, через підвищені витрати на енергію, зберігання та оплату праці. Також було зафіксовано падіння цін на яйця і м'ясо птиці, незважаючи на загальний тренд зростання інфляції.
Послуги продовжили дорожчати швидшими темпами, зумовленими, переважно, витратами бізнесу на енергію та зарплату, тоді як ціни на пальне сповільнилися через відновлення довоєнного оподаткування і достатні запаси пального.
Інфляційні тиски на фармацевтичні товари та медичне обладнання також зросли, що, ймовірно, спричинено курсовим чинником. Подорожчання тютюнових виробів сповільнилося, але залишається високим, що пояснюється активною боротьбою з тіньовим ринком.
Нарешті, мораторій на підвищення тарифів на деякі комунальні послуги продовжував грати роль стримувача інфляції в цьому сегменті.
Висновок
Таким чином, зростання споживчої інфляції в Україні у липні 2024 року до 5,4% є важливим сигналом як для Національного банку України (НБУ), так і для уряду. Це збільшення з 4,8% у червні вказує на посилення цінових тисків в економіці, особливо через вищі витрати на електроенергію та послаблення курсу гривні, які передаються на кінцеві ціни споживчих товарів і послуг.
Зокрема, базова інфляція, що залежить від монетарної політики НБУ, вказує на більш глибокі структурні проблеми, які виходять за рамки звичайних коливань цін. Зростання базової інфляції до 5,7% в липні підкреслює потребу в продуманих рішеннях з боку центрального банку, можливо, через зміну ставок або використання інших інструментів монетарної політики для стабілізації цін.
Водночас падіння цін на деякі продукти, як яйця та м'ясо птиці, незважаючи на загальний тренд зростання цін, свідчить про диференційовану динаміку в різних секторах ринку. Це може вказувати на те, що певні категорії товарів залишаються менш чутливими до зазначених макроекономічних тисків.
Крім того, продовження мораторію на підвищення тарифів на комунальні послуги також відіграє стримуючу роль в інфляційних процесах, попри зростаючий тиск у інших секторах. Цей баланс між збільшенням вартості бізнес-витрат та регулятивними заходами зберігає певну стабільність в інфляційних очікуваннях, але також підкреслює вразливість економіки до зовнішніх і внутрішніх шоків.
