Після руйнівної аварії на АЕС "Фукусіма" у 2011 році атомна енергетика зазнала серйозних репутаційних втрат, а уран перетворився на малопривабливий актив на світовому сировинному ринку. Проте посилення глобального екологічного порядку денного та широкомасштабне вторгнення Росії в Україну змусили уряди багатьох країн переглянути своє ставлення до ядерної енергії, активно шукаючи альтернативу російським енергоносіям. В зв'язку зі зростанням попиту, почала рости і ціна на уран.
Про це йдеться в публікації Bloomberg.
Станом на 2024 рік у світі ведеться будівництво 61 атомного енергоблока, ще 90 перебувають на стадії планування, а понад 300 – активно обговорюються. Паралельно відновлюється робота реакторів, які були зупинені багато років тому.
За останні п'ять років ціни на уран продемонстрували вражаюче зростання на 233%, втричі випередивши динаміку вартості золота та міді. Цей феномен спровокував справжній ажіотаж на фондовому ринку: капіталізація численних гірничодобувних підприємств у Канаді зросла на 400% лише за чотири роки.
Попри потенційні ризики нових техногенних катастроф та досі невирішене питання безпечної утилізації радіоактивних відходів, попит на уран з боку Китаю, Індії, Японії, США та країн Європи стрімко набирає обертів. Згідно з прогнозами галузевих аналітиків, у 2030-х роках він може перевищити пропозицію більш ніж на 45 тисяч тонн щорічно.
Країни-виробники урану
Родовища уранових руд є в багатьох регіонах Землі. Найбільшим виробником урану наразі є Казахстан. У 2023 році ця країна виробила 40% світового видобутку урану – 24 914 тонн. За прогнозами до 2030 році видобуток в Казахстані зросте до 30 666 тонн. Канада посідає друге місце з 21% світового видобутку урану у 2023 році з обсягом у 12 971 тонну. Прогнозується, що у 2030 році ця країна також наростить видобуток до 16 336 тонн.
Причиною цьому стане те, що одні з найбагатших у світі покладів урану зосереджені в канадському басейні озера Атабаска. Місцева руда настільки насичена, що перед реалізацією її доводиться навмисно збіднювати. За експертними оцінками, лише одна з копалень регіону – NexGen – потенційно забезпечуватиме 13% глобальних поставок.
Історія успіху NexGen
Шлях становлення NexGen яскраво ілюструє непередбачуваність уранового бізнесу. Засновники придбали перспективну ділянку одразу після фукусімської катастрофи всього за 3 млн доларів. Перші 20 спроб геологорозвідувального буріння не дали результатів. Крім того, експерти заявляли, що весь уран в цьому регіоні був видобутий під час одного з попередніх бумів.
Однак нові власники ділянки не здавалися і в 21-й свердловині вдалося виявити надзвичайно багату рудну жилу, а свердловина під номером 30 потрапила точно в уранову жилу. Сьогодні, ще не продавши жодного грама сировини, компанія має ринкову вартість близько 4 млрд доларів.
Утім, фахівці галузі застерігають від надмірної ейфорії, нагадуючи про циклічність ринку та можливі ризики. Колишнє процвітаюче шахтарське селище Уран-Сіті, що розташоване неподалік від будівництва NexGen, перетворилося на місто-привид з населенням лише 90 осіб, ставши німим свідком минулих уранових бумів та спадів.
