Президент України Володимир Зеленський 28 листопада підписав закон про підвищення податків. (законопроєкт № 11416-д). Рада ухвалила його 10 жовтня, з наміром підняти ставки "заднім числом", проте голова держави відтягував підпис.
Тепер в Україні збільшать військовий збір та низку інших податкових ставок. Видання Finteco пояснює основні положення закону та як його дія може вплинути на економіку країни.
У процесі підготовки до II читання законопроєкт про підвищення податків отримав кілька важливих змін, які можуть суттєво вплинути на різні категорії населення. Ось основні з них:
- Підвищення військового збору для усіх фізосіб, включно з тими, хто працює в рамках "Дія.Сіті", з 1,5% до 5%.
- Підвищення військового збору з інших доходів громадян також планується, але вже з 1 січня 2025 року.
- Для ФОПів 1, 2 і 4 груп військовий збір визначили у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати – його сума щомісячно складе 800 грн.
- ФОПи третьої групи зобов'язуються сплачувати військовий збір у розмірі 1% від свого доходу. Це нововведення торкнеться більшості підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування.
- Підвищення податку на прибуток для банків до 50% за поточний рік. Ці зміни мають ретроспективний характер, оскільки банки вже сплатили податок за старою ставкою, а тепер мають сплатити додатковий податок на надприбутки.
- Підвищення податку на прибуток для небанківських установ до 25% з 1 січня наступного року. Це суттєво збільшить податкове навантаження на підприємства інших фінансових та небанківських секторів.
- Щомісячні авансові внески з податку на прибуток для АЗС – від 35 до 60 тисяч грн від їх типу.
- Авансові внески з податку на прибуток для обмінних пунктів – 700 євро за кожен пункт обміну валюти у столиці, 600 євро у містах із населенням, яке перевищує 50 тисяч мешканців, та 200 євро для обмінників у менших населених пунктах. Це нововведення створить додаткове фінансове навантаження на операторів, залежно від їхнього місцезнаходження, і може вплинути на їхню фінансову стійкість, особливо у менших містах.
Крім того, запровадили мінімальне податкове зобов'язання у розмірі 700 грн та 1400 грн за гектар сільськогосподарської землі. Ця норма спрямована на аграрний сектор і передбачає підвищене податкове навантаження на власників земельних ділянок. Введення МПЗ означає, що власники сільгоспземель зобов'язуються сплачувати податок, незалежно від фактичної прибутковості чи використання землі, що може збільшити витрати агровиробників та негативно вплинути на рентабельність малих фермерських господарств.
Встановленя щомісячна звітність із ПДФО, військового збору та ЄСВ. Це нововведення має на меті впровадження "економічного бронювання", яке дозволить точніше відстежувати податкові надходження.
Скасували оподаткування ПДФО доходів від "національного кешбеку" на 2024 та 2025 роки. Це стимулюватиме громадян брати участь у програмі, так як вони зможуть не турбуватись про податкові наслідки.
Запровадили ренту на процес видобутку гірських порід зі встановленням мінімальної ставки у розмірі 5 доларів за 1 тонну. Це нововведення стосуватиметься будівельної галузі та видобувних компаній.
Зауважуємо, що для військовослужбовців, прикордонників, працівників СБУ та служби розвідки ВРУ залишає військовий збір на рівні 1,5%.
Критика законопроєкту
Визначення авансового внеску для обмінників у євро викликало критику представників Головного юридичного управління Верховної Ради, оскільки суперечить конституційному статусу гривні як єдиної офіційної грошової одиниці України. Використання іноземної валюти для обчислення податків може підривати стабільність національної валюти.
Нові правила сплати військового збору та авансових внесків з податку на прибуток можуть бути особливо відчутними для малого та середнього бізнесу. Зокрема, для підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування, нові вимоги до щомісячних платежів стануть додатковим фінансовим тягарем, що може змусити їх переглядати свої бізнес-моделі або навіть припиняти діяльність.
Можливість зменшення інтересу до нових бізнесів через підвищення податкового навантаження на певні види діяльності, зокрема торгівлю пальним та фінансові послуги, спричинить затримку виходу нових компаній на ринок. Підвищення витрат на старт бізнесу та збільшені ризики фінансових санкцій можуть відлякати потенційних інвесторів.
Юристи також висловлюють занепокоєння щодо підвищення ставки збору для всіх фізичних осіб, зокрема, через те, що воно зачіпає не лише високі доходи, але й менш захищені категорії громадян. Додатково критикуються зміни щодо мінімального податкового зобов'язання для власників сільськогосподарських земель, оскільки ця норма порушує розподіл повноважень між різними гілками влади, що може створити юридичні колізії.
Невдале голосування за ключову поправку №988
Особливу увагу привернуло голосування за поправку №988, яка мала визначити категорії платників військового збору та об'єкти оподаткування. На жаль, ця поправка не отримала підтримки більшості народних депутатів, що створює значні невизначеності щодо остаточної редакції законодавчого акту.
Наслідки відхилення поправки №988
Відсутність підтримки для ключової поправки №988 означає, що законопроект залишиться в редакції першого читання щодо військового збору. Це створює низку питань та викликів:
- Невизначеність щодо платників збору. Без чіткого визначення, хто є платником, виникнуть труднощі у застосуванні закону та потенційні спори між податковими органами та платниками.
- Ризик неточностей у об'єктах оподаткування. Відсутність деталізації може призвести до неоднозначностей у трактуванні законодавства, що ускладнить його виконання.
- Відсутність винятків для певних категорій ФОПів. ФОПи, які працюють на окупованих територіях або в зонах бойових дій, не матимуть передбачених законом винятків, що може негативно вплинути на їхню діяльність.
- Технічні та практичні питання. Железняк зазначив, що без ключової поправки виникнуть численні технічні та практичні питання щодо реалізації закону, що може потребувати додаткових внесень або повороту у законодавчому процесі.
Що передувало
Ідею з підвищення податків просували ще з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Тоді міністр фінансів Сергій Марченко говорив, що ставки доведеться збільшувати, але йшлося про відновлення довоєнних норм.
У 2024 році урядовці повернулися до питання пошуку фінансування для повноцінного функціонування держави. В перш чергу, кошти потрібні для утримання армії – саме цим аргументують важливість ухвалення закону 11416-д його прихильники.
Паралельно триває дискусія щодо того, чи отримає Україна кошти у 2025 році від свого основного партнера – США. Доки там триває передвиборча кампанія – за крісло у Овальному кабінеті змагаються Камала Гарріс та Дональд Трамп – питання підтримки України зі сторони американців залишається відкритим.
До того ж в Україні посилили мобілізацію військовозобов'язаних громадян у квітні 2024 року. Тому сума, яка необхідна для утримання особового складу армії, теж поступово збільшується. Фінансування лише одного військового коштує бюджету 1,2 млн гривень, говорив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
На початку вересня 2024 року Верховна Рада України не підтримала законопроєкт №11416-д, спрямований на внесення змін до Податкового кодексу, які б дозволили збільшити фінансові надходження під час дії воєнного стану. Однак, 17 вересня доопрацьовану версію документа прийняли в першому читанні.
Спершу йшлося про те, що закон про підвищення податків почне діяти з 1 жовтня, тобто "заднім числом". Але нардепи не підтримали відповідну правку, що ускладнило практичну сторону його реалізації.
Тепер військовий збір підвищать не з 1 жовтня, а з дня, коли закон набере чинності. До цього його ще має підписати президент Володимир Зеленський. Уточнюємо, що це не стосується ФОП, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Для них податок підвищать "заднім числом".
