Адміністрація Дональда Трампа представила Україні оновлену версію угоди щодо природних ресурсів, яка виявилася суттєво жорсткішою за попередню редакцію. США наполягають на отриманні повного контролю над майбутнім фондом об'ємом у 500 мільярдів доларів.
Про це повідомляє NV з посиланням на інформацію від джерел, які безпосередньо працюють над документом
Пропонується розподіл внесків у співвідношенні 2:1, де Україна має забезпечити дві третини надходжень від видобутку ресурсів, тоді як американська сторона зараховує вже надану військову допомогу як свою третину. Нова редакція охоплює не лише мінеральні копалини, але й газові та нафтові ресурси, хоча портова інфраструктура вже не входить до сфери дії угоди.
Джерела CNN характеризують пропозицію як незвичайну спробу отримати від країни-жертви агресії більше, ніж було витрачено на її оборону. Американська сторона розглядає угоду як суто комерційну операцію, виносячи питання гарантій безпеки за межі цієї домовленості.
Історія переговорів та попередня версія
Переговори щодо мінеральної угоди розпочалися після візиту міністра фінансів США Скотта Бессента до Києва 12 лютого. Початкова версія документа викликала значну критику через умови, які експерти порівнювали з санкціями проти переможених у Другій світовій війні держав.
Президент Зеленський раніше пропонував концепцію обміну доступу до українських рідкісноземельних копалин на гарантії безпеки та фінансові стимули, проте перший варіант угоди не відповідав цьому баченню. Принципова позиція української сторони полягала в необхідності прив'язки інвестицій до гарантій безпеки.
На тлі переговорів загострилися відносини між лідерами двох країн. Трамп публічно назвав Зеленського "диктатором" з рейтингом 4%, хоча реальна підтримка українського президента, за даними останніх опитувань, становить 57%.
Позиція України щодо створення спільного фонду
За новими даними Bloomberg, українська сторона виступила проти американської пропозиції щодо створення фонду обсягом 500 мільярдів доларів. Представники України стверджують, що реальна сума американської допомоги складає близько 90 мільярдів доларів, що приблизно в п'ять разів менше за запропонований розмір фонду.
Міністр фінансів США Скотт Бессент наголошував, що угода не передбачає передачу фізичних активів чи додаткового боргового навантаження для України. За його словами, запропонована структура має забезпечити прозорість, підзвітність та корпоративне управління, необхідні для залучення приватних інвестицій.
Українська сторона наполягає на перегляді умов, зокрема щодо гарантій подальшої військової та фінансової підтримки, які наразі відсутні в проєкті. Також Україна пропонує закріпити вимогу про використання коштів фонду виключно для інвестицій на своїй території.
Президент Зеленський прагне особистої зустрічі з президентом Трампом перед будь-якими подальшими переговорами з російською стороною. Особливої актуальності це питання набуває в контексті заяв президента США про можливість досягнення домовленостей з Москвою без участі України.
Важливо зазначити, що заяви Трампа про витрати США на підтримку України в розмірі 350 мільярдів доларів були спростовані Пентагоном, пише "Голос Америки". За даними міжвідомчої наглядової групи, з початку повномасштабного вторгнення Конгрес США виділив Україні близько 183 мільярдів доларів на військову та гуманітарну допомогу. З цієї суми 65,9 мільярдів було спрямовано безпосередньо на військову допомогу Україні, ще 3,9 мільярдів залишаються невитраченими.
Значна частина коштів, а саме 58 мільярдів доларів із загальної суми допомоги, була фактично інвестована в економіку США. Ці кошти були спрямовані на розвиток американської оборонної промисловості двома шляхами: через заміну старої зброї, переданої Києву, на нову зброю американського виробництва, або через прямі інвестиції в промисловість. Твердження Трампа про те, що європейські союзники витратили на 200 мільярдів доларів менше за США, також потребує перевірки, враховуючи загальний обсяг підтвердженої американської допомоги.
