Незважаючи на воєнний стан та економічні виклики, українська банківська система продовжує нарощувати витрати на персонал. Особливо виросли витрати на зарплати керівників держбанків – членів правління та наглядових рад. Ця тенденція спостерігається як у комерційних структурах, так і в державних банках, що підпорядковуються Кабміну.
У своїй публікації портал "Мінфін" звернув особливу увагу на виплати членам наглядових рад, які прив'язані до валютного курсу.
Аналіз офіційної звітності НБУ демонструє суттєве зростання адміністративних витрат банківської системи. За останні два роки витрати на зарплати всього банківського персоналу зросли майже на третину, сягнувши 31,6 млрд грн станом на вересень 2024 року. Інші адміністративні та операційні витрати, включаючи винагороди керівництву, показали подібну динаміку, збільшившись до 25,7 млрд грн.
У державному секторі тенденція ще помітніша – зростання зарплатного фонду на 38,2% до 14,5 млрд грн, а інших адміністративних витрат – на 45,5% до 10,8 млрд грн. Примітно, що на шість державних банків припадає майже половина всіх зарплатних витрат банківської системи України.
Ощадбанк
Найбільш показова ситуація склалася в Ощадбанку, де винагороди членів наглядової ради зросли в п'ять разів – до 1,6-2,1 млн грн. Банк пояснює це двома ключовими факторами: прив'язкою виплат до валютного курсу та низькою базою порівняння минулого року через неповний робочий період ради.
Зарплати членів правління Ощадбанку залишилися практично незмінними – від 449 тис. грн до 750 тис. грн щомісяця, а винагорода голови правління навіть зменшилася з 1,4 млн грн до 1,1 млн грн на місяць. При цьому чистий прибуток банку за сім місяців зріс на третину, досягнувши 11 млрд грн.
Сенс Банк
У Сенс Банку винагороди членам наглядової ради коливаються в межах 576-681 тис. грн. Банк підкреслює, що розмір виплат не змінювався, хоча з'явилися додаткові компенсації витрат на виконання функцій членів ради. Зарплата голови правління залишається на рівні 1,1 млн грн щомісяця, а члени правління отримують від 571 до 790 тис. грн.
Важливо відзначити, що банк пережив зміну керівництва – після короткого перебування на посаді Дмитра Кузьміна, який пропрацював лише три тижні, установу очолив Олексій Ступак. При цьому рівень винагород залишився стабільним, що свідчить про системний підхід до формування компенсаційних пакетів.
Приватбанк
Приватбанк демонструє найменшу прозорість щодо виплат керівництву, посилаючись на відсутність зобов'язань розкривати таку інформацію. Винагороди членам наглядової ради зросли на 31% з початку року, досягнувши 803 тис. грн. Зарплата голови правління збільшилася на 10,5% до 1,076 млн грн, а один із заступників отримав рекордне нарахування – 6,6 млн грн на початку року. Особливо цікавим є те, що Приватбанк показав значне зростання прибутку та податкових відрахувань, перевиконавши планку у 25% від прибутку, що є винятковим серед державних банків.
Укрексімбанк та Укргазбанк
В Укрексімбанку винагороди наглядової ради зросли з 484-518 тис. грн до 590-1043 тис. грн, що пояснюється додатковими виплатами за керівництво комітетами. Така система мотивації покликана стимулювати активну участь членів ради в роботі спеціалізованих комітетів.
Укргазбанк, який провів ребрендинг на UGB, зберіг розмір винагород членам наглядової ради, але збільшив витрати на правління на 41,7%. Примітно, що банк запровадив систему профспілкових внесків та матеріальної допомоги для керівництва, що є унікальним явищем серед державних банків.
Перший інвестиційний банк
ПІБ, як новачок серед державних банків, демонструє найбільш економний підхід до винагород. Виплати членам наглядової ради скоротилися втричі – до 7 тис. грн, а сукупні зарплати правління зменшилися на 7% до 559,3 тис. грн. Цей приклад показує можливість більш економного підходу до формування компенсаційних пакетів у державному банківському секторі.
Податкові особливості та фінансова ефективність
Аналіз податкових відрахувань державних банків виявляє цікаву картину: більшість установ сплачують податок на прибуток за ставкою, нижчою за встановлені 25%. Виняток становить лише Приватбанк, який перевиконав податкові зобов'язання. Це піднімає питання про ефективність податкового адміністрування в державному банківському секторі. В умовах майбутнього підвищення податку на прибуток до 50% для банків постає питання про доцільність перегляду поточної системи винагород та її можливу уніфікацію для всього державного банківського сектору.
Загальна картина свідчить про зростання витрат на керівництво державних банків, особливо там, де винагороди прив'язані до курсу валют. Це відбувається на тлі неоднозначних фінансових результатів самих установ та викликає питання щодо ефективності такої політики винагород в умовах воєнного часу.
