Нові атаки Росії на логістичну інфраструктуру України можуть додатково прискорити зростання споживчих цін до кінця 2026 року. За оцінками Національного банку України, перебудова ланцюгів постачання та збільшення витрат бізнесу можуть додати близько 0,4–0,6 відсоткового пункта до річної інфляції.
Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна". За його словами, оновлений наприкінці липня базовий сценарій регулятора не враховував нових пошкоджень логістичної інфраструктури.
Прогноз інфляції довелося погіршити
Наприкінці липня НБУ вже переглянув свої очікування щодо динаміки споживчих цін. Прогноз інфляції на 2026 рік погіршили з 9,4% до 10%, а на 2027 рік з 6,5% до 6,9%.
Водночас ці розрахунки не враховували нову хвилю атак на склади, розподільчі центри та інші об'єкти, задіяні у постачанні товарів. Через пошкодження інфраструктури компаніям доводиться змінювати маршрути, шукати альтернативні місця для зберігання продукції та збільшувати витрати на транспортування.
За поточними оцінками НБУ, саме цей фактор може додати до інфляції ще 0,4–0,6 відсоткового пункта на кінець року.
Найбільше подорожчання очікують восени
Основна частина додаткового інфляційного ефекту, за прогнозами регулятора, проявиться восени. Саме в цей період підвищені витрати на логістику можуть поступово відображатися у кінцевій вартості товарів.
Однак у Нацбанку не очікують різкого стрибка цін. За словами Лепушинського, додаткове зростання витрат буде розтягнуте в часі. Крім того, його вплив частково обмежуватимуть конкуренція між продавцями та відносно слабкий споживчий попит.
Це означає, що бізнес не зможе повністю перекласти всі додаткові витрати на покупців. Частину подорожчання компаніям доведеться компенсувати за рахунок власної маржі або оптимізації витрат.
Чому логістика не призведе до різкого стрибка цін
У НБУ пояснюють, що пошкодження окремого складу або розподільчого центру саме по собі не означає автоматичного пропорційного підвищення цін у магазинах.
Логістика та зберігання формують близько 8% середньої споживчої ціни. Тому навіть суттєве зростання витрат у цьому сегменті не переноситься повністю на кінцеву вартість товару.
Додатковим стримувальним фактором залишається конкуренція. Якщо продавці різко підвищать ціни, частина споживачів може перейти до інших магазинів або відмовитися від купівлі. Через це підприємства змушені шукати баланс між збереженням прибутковості та утриманням клієнтів.
Інфляція вже прискорилася
Водночас споживчі ціни в Україні вже демонструють тенденцію до прискорення. У липні річна інфляція зросла до 7,7% проти 7,2% у червні.
За оперативними оцінками НБУ, у серпні зростання цін продовжилося. Лепушинський зазначив, що загалом така динаміка відповідала очікуванням регулятора щодо другого півріччя, хоча фактична інфляція виявилася дещо вищою за траєкторію, закладену в липневому прогнозі.
Таким чином, додатковий тиск на ціни восени може виникнути не лише через загальну динаміку вартості товарів і послуг, а й через необхідність бізнесу перебудовувати логістику після російських атак. Водночас у НБУ наразі не бачать підстав очікувати різкого стрибка інфляції.
Раніше Finteco повідомляло, що зростання цін в Україні після короткочасного уповільнення знову набирає обертів.
