Освітні результати українських школярів у 2025 році не продовжили падіння, яке було зафіксоване між 2018 та 2022 роками. Дані нового міжнародного дослідження якості освіти показують: накопичені за попередні роки втрати результатів нікуди не зникли.
Про це свідчать аналітики дослідження PISA.
Україна отримала 448 балів із природничих наук, 431 – із математики та 418 – із читання. За жодним із трьох напрямів зміни порівняно з 2022 роком не виявилися статистично значущими. Це дозволяє говорити про стабілізацію, але не про відновлення попереднього рівня.
Найбільша проблема прихована не в середньому балі
За загальними показниками PISA легко не помітити масштаб проблеми. Значно промовистішою є частка учнів, які не досягають другого, базового рівня.
Таких школярів 46% із математики, 45% із читання та 35% із природничих наук. Загалом 56,4% українських підлітків мають низький результат хоча б з одного предмета.
Майже третина не долає базовий поріг одразу у всіх трьох сферах. Фактично це означає, що для значної частини школярів головним викликом залишається не складна академічна програма, а здатність застосовувати фундаментальні знання на практиці.
Читання стало найбільш уразливою компетентністю
Саме читацька грамотність демонструє найскладнішу довгострокову динаміку. У 2018 році Україна мала 466 балів, у 2022-му – 427, а у 2025-му – 418. Падіння за сім років становить 48 балів – найбільше серед трьох основних напрямів.
При цьому PISA перевіряє не здатність просто прочитати текст. Йдеться про те, чи може підліток знайти та оцінити інформацію, зрозуміти її зміст, зробити висновок і використати отримані дані для розв'язання проблеми.
Тому слабкі результати з читання є проблемою не лише для гуманітарної освіти. Вони безпосередньо пов'язані зі здатністю школяра самостійно навчатися та працювати з інформацією.
Одна з найглибших проблем – нерівність між учнями
Середній результат також приховує значні відмінності залежно від місця проживання. Між учнями великих міст і сільської місцевості формується розрив, еквівалентний приблизно трьом рокам навчання. У читанні базового рівня досягають 59% міських школярів і лише 41% учнів із сільської місцевості.
Війна стала частиною освітнього досвіду цього покоління
PISA-2025 проводили в Україні в умовах повномасштабної війни. У дослідженні взяли участь 8962 підлітки з 17 регіонів, однак частину територій через безпекові обмеження охопити не вдалося. Тому результати не можна механічно поширювати на всю країну.
Для цього покоління навчання припало одночасно на наслідки пандемії та війни: дистанційні уроки, повітряні тривоги, перебої з електроенергією та інтернетом, зміни місця проживання і постійні перерви в освітньому процесі. Водночас сам тест не дозволяє визначити, який саме фактор спричинив конкретні освітні втрати.
Стабільність стала лише першим етапом відновлення
Результати PISA-2025 дають Україні важливий сигнал: найгірша фаза падіння, ймовірно, залишилася позаду, але повернення до попередніх показників ще не відбулося. Тепер ключовим завданням стає не просто втримати досягнутий рівень. Потрібно скоротити кількість учнів, які не мають базових компетентностей, зменшити розрив між різними групами школярів та окремо працювати над читацькою грамотністю. Саме ці показники визначатимуть, чи стане нинішня стабілізація початком відновлення української освіти, а не просто паузою після падіння.
Нагадаємо, сучасним випускникам шкіл дедалі складніше визначитися з майбутньою професією. На їхній вибір одночасно впливають війна, швидкий розвиток штучного інтелекту, трансформація ринку праці та економічна невизначеність.
