У Росії загострюються проблеми із реалізацією зерна нового врожаю. Через труднощі з експортом на внутрішньому ринку накопичуються надлишкові обсяги продукції, що вже тисне на закупівельні ціни та погіршує фінансове становище агровиробників.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
За перші 20 днів серпня російський експорт зерна скоротився у 2,5 раза, до 1,4 млн тонн. Постачання пшениці за кордон впали ще сильніше, приблизно у 2,6 раза.
Експорт зерна може впасти до мінімуму за 16 років
У вересні ситуація може погіршитися. За прогнозами, експорт російської пшениці може скоротитися ще на 52,1–62,5%, до 1,8–2,3 млн тонн.
Якщо такий сценарій справдиться, це буде найнижчий показник експорту пшениці для Росії з 2010 року.
Проблеми з продажем урожаю вже відчувають регіони. Ростовська область, на яку припадає майже 10% російського врожаю зернових, 28 серпня запровадила режим надзвичайної ситуації через труднощі з реалізацією та вивезенням зерна.
Падіння експорту обвалює ціни
Надлишок продукції безпосередньо впливає на внутрішній ринок. Лише за останній тиждень ціни на пшеницю, ячмінь, соняшник і сою знизилися на 3,3–8,5%. У річному вимірі падіння перевищує 40%.
Російська влада намагається стримати наслідки кризи. Кремль розглядає державні закупівлі зерна, пільгове кредитування, субсидії та позики під заставу непроданого врожаю. Також обговорюється можливе скасування експортного мита та компенсація частини витрат на транспортування зерна до альтернативних портів.
Альтернативні маршрути
Однак ці заходи не усувають головної проблеми, якою залишається логістика. До 70% російського експорту зерна традиційно проходило через південні порти, тоді як альтернативні маршрути не мають достатньої пропускної здатності.
Перенаправлення зерна до портів Балтійського моря також суттєво збільшує витрати. Додаткове транспортування може коштувати $30–50 за тонну, що ще більше знижує економічну привабливість експорту.
Показовою є ситуація з одним із найбільших російських агрохолдингів "Русагро". За підсумками першого півріччя його чистий прибуток обвалився на 99%, з 4,8 млрд до 55,88 млн рублів.
Таким чином, державна підтримка фактично спрямовується на те, щоб виробники могли утримувати непроданий урожай. Однак пільгові кредити не створюють нового попиту, субсидії не збільшують пропускну спроможність портів, а дешеве фінансування не здатне компенсувати проблеми з логістикою.
Якщо експортні можливості Росії й надалі залишатимуться обмеженими, запаси зерна зростатимуть, а ціни продовжать падати. Водночас основні фінансові втрати поступово перекладатимуться на російський бюджет та банківську систему.
