Легалізація гемблінгу в Україні у 2020 році стала каталізатором для вражаючого зростання галузі. Як повідомив голова Податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, лише за вісім місяців 2024 року гральний бізнес наповнив державну скарбницю на 11,7 млрд грн. Це вдвічі перевищує минулорічні показники.
Ключову роль у трансформації сектору відіграла Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, заснована у 2020 році. Впроваджена нею система ліцензування стала допомогла в детінізації галузі. Вартість дозволів на діяльність варіюється залежно від сегменту. Так, річна ліцензія на інтернет-казино коштує 23,4 млн грн, на онлайн-букмекерство – 108 млн грн, а на віртуальний покер – 6 млн грн.
Стрибок податкових надходжень вражає: у 2023 році гральний сектор приніс до бюджету 10,4 млрд грн, що в 51 раз перевершує показники довоєнного 2021 року та в 14 разів – результати 2022 року. Паралельно злетіли й прибутки операторів. За інформацією "Опендатабот", їхні доходи у 2023 році сягнули 54,9 млрд грн, що у 28 разів більше, ніж у 2022 році (1,9 млрд грн).
Лідером стала компанія "Спейсікс" (бренд Cosmolot), а найстрімкіше зростання продемонструвала "Фавбет" (Favbet). Останній також утримує лідерство за обсягом податкових внесків, забезпечивши близько третини всіх платежів від сектору – приблизно 3,1 млрд грн.
Перша половина 2024 року продовжила тенденцію стрімкого зростання: за цей період гральний бізнес поповнив бюджет на 8,4 млрд грн, що втричі перевищує аналогічний показник 2023 року.
Паралельно з фінансовим бумом влада посилює регуляторні заходи. Кабмін ухвалив рішення про заборону реклами азартних ігор та букмекерських послуг. Додатково, Мінцифри веде переговори з технологічними гігантами Apple та Google щодо блокування нелегальних казино в їхніх магазинах додатків. Ці кроки є частиною комплексної стратегії уряду, спрямованої на збалансований розвиток галузі та захист громадян від потенційних ризиків.
