Військова кампанія США та Ізраїлю проти Ірану загрожує країнам Близького Сходу безпрецедентним економічним шоком. Вже зараз, за оцінками Програми розвитку ООН (ПРООН), сукупні втрати ВВП арабських держав можуть скласти від 120 до 194 млрд доларів, відкинувши економіку регіону на десятиліття назад.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на нове дослідження ПРООН щодо соціально-економічних наслідків конфлікту, який розпочався 28 лютого.
Автори звіту попереджають, що навіть короткочасна військова ескалація матиме глибокі наслідки, зокрема зростання загального безробіття в регіоні на 4%. Для економіки це означає втрату близько 3,6 млн робочих місць й відштовхування за межу бідності ще 4 млн людей.
Удар по експорту: хто постраждає найбільше
Найбільших втрат зазнають країни Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) – Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравіята, а також регіон Леванту (території Сирії, Лівану, Ізраїлю, Йорданії, Палестини та західної частини Туреччини). Кожна з цих зон може втратити понад 5,2% свого ВВП через фактичне блокування Ормузької протоки, яке зупинило експорт нафти й газу. За оцінками аналітиків Goldman Sachs, сценарії для окремих країн виглядають так:
- ВВП Катару і Кувейту може обвалитися на 14% вже цього року – для них це найгірший спад з початку 1990-х років (часів війни в Перській затоці);
- Саудівська Аравія та ОАЕ втратять менше – близько 3% та 5% ВВП відповідно завдяки можливості частково перенаправити нафтові потоки в обхід Ормузької протоки.
Окремий звіт ООН прогнозує катастрофічні наслідки й для самого Ірану – на цю країну очікує падіння ВВП на 10,4% та зубожіння понад 3,5 млн громадян на тлі руйнування інфраструктури від авіаударів.
Зростання вартості боргів
Ескалація на Близькому Сході вдарила і по боргових ринках. За даними агентства Fitch Ratings, спреди за доларовими ісламськими облігаціями та звичайними бондами країн Перської Затоки зросли до п'ятирічних максимумів. Загальний державний борг регіону в березні вже перетнув позначну у 1,2 трлн доларів (зростання на 14% у річному вимірі), і тепер його обслуговування стане значно дорожчим.
Нагадаємо, раніше Finteco писало про те, що серед європейських держав найбільше від зростання цін на нафту страждає Німеччина.
