У 2025 році українські нотаріуси посвідчили 2773 шлюбні договори — це на 11 більше, ніж у 2024-му, і на 187 більше, ніж у 2023 році. Тенденція свідчить про поступове зростання інтересу до цього інструменту сімейного права, який допомагає подружжю заздалегідь узгодити майнові питання та зменшити ризики конфліктів у майбутньому.
Про це йдеться на сайті Міністерства юстиції в Україні.
Шлюбний договір — це не прояв недовіри, а навпаки ознака відповідального підходу до створення сім'ї. Документ дозволяє відкрито домовитися про права й обов'язки кожної сторони та зафіксувати ці домовленості юридично.
Що можна передбачити у договорі
Укласти шлюбний договір можуть як наречені після подання заяви про реєстрацію шлюбу, так і вже одружені пари. Правочин дає змогу:
- визначити режим майна, у тому числі подарованого на весілля;
- домовитися, яке майно використовується на спільні потреби сім'ї;
- встановити, чи буде майно, набуте у шлюбі, спільним або особистим;
- заздалегідь врегулювати порядок поділу активів у разі розлучення;
- визначити правила користування житлом;
- передбачити використання майна для забезпечення потреб дітей;
- погодити умови утримання одного з подружжя, включно з розміром і строками виплат.
За наявності відповідних умов аліменти можуть стягуватися навіть на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Обмеження та формальності
Водночас договір не може регулювати особисті стосунки подружжя або відносини з дітьми, звужувати права дитини чи ставити одного з партнерів у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Також через шлюбний договір не передається у власність нерухомість та інше майно, що підлягає держреєстрації.
Документ укладається письмово та обов'язково посвідчується нотаріусом. Якщо одна зі сторін є неповнолітньою, потрібна нотаріально завірена згода батьків або піклувальника.
Строк дії та зміни
У договорі можна встановити як загальний строк його дії, так і окремі періоди для конкретних прав та обов'язків — деякі умови можуть діяти навіть після припинення шлюбу. Змінювати положення дозволено лише за взаємною згодою сторін шляхом нового нотаріального договору. Одностороння відмова не допускається, а розірвання чи визнання недійсним можливе лише за рішенням суду.
