Національний банк України зробив перший крок до зміни монетарного циклу, розпочавши поступове пом'якшення процентної політики. З 30 січня 2026 року облікову ставку знижено з 15,5% до 15%. Це рішення сигналізує: інфляційний тиск слабшає, а ризики, пов'язані з фінансуванням бюджету, стали більш контрольованими.
.Про це йдеться у повідомленні НБУ.
Однак мова не про швидкий розворот політики, а про виважений перехід до м'якших умов. Вони мають підтримати економіку, не підриваючи макрофінансову стабільність.
Чому НБУ вважає момент слушним
Ключовим аргументом для регулятора стало стале сповільнення інфляції. Наприкінці 2025 року як загальна, так і базова інфляція опустилися до рівня близько 8% у річному вимірі. Цьому сприяли одразу кілька факторів:
- високі врожаї, що зменшили продовольчий тиск;
- поступове охолодження ринку праці;
- стабільна ситуація на валютному ринку;
- відсутність різких курсових коливань.
Водночас інфляційні очікування залишаються підвищеними. Це змушує НБУ діяти обережно і не поспішати з агресивним зниженням ставки.
Як виглядає інфляційна траєкторія
За оцінками регулятора, у 2026 році інфляція залишатиметься помірною — близько 7,5% за підсумками року. У першій половині року вона знижуватиметься завдяки ефекту врожаїв 2025-го, але в другому півріччі можливе тимчасове прискорення. Причини — структурні:
- руйнування енергетичної інфраструктури;
- зростання виробничих витрат бізнесу;
- адміністративні рішення щодо тарифів;
- ефект низької бази порівняння.
У середньостроковій перспективі НБУ прогнозує поступове наближення інфляції до цілі 5%. Цей рівень може бути досягнутий у 2028 році.
Що відбувається з економічним зростанням
Відновлення економіки триває, але його темпи залишаються стриманими. За підсумками 2025 року реальний ВВП зріс приблизно на 1,8%, що нижче попередніх очікувань. Основні обмеження — воєнні:
- пошкоджена логістика;
- дефіцит електроенергії;
- обмеження виробничих потужностей.
У 2026 році НБУ також очікує зростання на рівні близько 1,8%. Водночас пришвидшення — до 3–4% — можливе лише у 2027–2028 роках за умови стабілізації енергосистеми та зростання приватних інвестицій.
Зовнішнє фінансування: фактор стабільності
Одним із вирішальних чинників для зниження ставки стало зменшення ризику дефіциту зовнішньої допомоги. Рішення ЄС надати Україні до 90 млрд євро у 2026–2027 роках, а також продовження програм ERA Loans і переговори з МВФ, суттєво посилили фінансову подушку безпеки. Це дозволяє:
- фінансувати дефіцит бюджету без емісії;
- утримувати валютний ринок у контрольованому стані;
- нарощувати міжнародні резерви (до $65 млрд у 2026 році та $71 млрд у 2028-му).
Чому НБУ не боїться знижувати ставку
Попри війну, попит на гривневі інструменти залишається високим. Реальна дохідність депозитів і ОВДП — додатна, а вкладення населення в гривні зростають. Це:
- стримує попит на валюту;
- знижує курсові ризики;
- дозволяє пом'якшувати політику без втрати довіри.
Саме тому зниження облікової ставки має підтримати кредитування, яке вже кілька років поспіль зростає темпами понад 30% рік до року, і полегшити адаптацію бізнесу до умов війни.
Ризики нікуди не зникли: що про них відомо
Головною загрозою залишається перебіг повномасштабної війни. Серед ключових ризиків:
- нові руйнування енергетики;
- додаткові оборонні та соціальні видатки;
- поглиблення дефіциту робочої сили;
- глобальна геополітична фрагментація.
Окремою зоною невизначеності є тарифи на житлово-комунальні послуги. Вони можуть істотно вплинути на інфляційну динаміку.
Загалом НБУ чітко сигналізує, що подальше зниження ставки можливе, але воно не буде не автоматичним. Регулятор залишає за собою право призупинити або прискорити пом'якшення залежно від балансу ризиків.
Відомо, що у грудні 2025 року НБУ вирішив не знижувати облікову ставку. Таке рішення ухвалили 11 грудня на засіданні Комітету з монетарної політики.
