В Україні запускають нову систему визначення вартості будівельних робіт у проєктах відновлення. За даними Міністерства розвитку громад та територій, до оновлених правил уже приєдналися більше ніж 500 громад разом з обласними військовими адміністраціями.
Про це йдеться у повідомленні відомства.
Урядова постанова запроваджує спільні стандарти формування вартості робіт для всіх проєктів, що фінансуються з держбюджету або за донорські кошти. Мета – зробити всю систему прозорою, передбачуваною й однаковою для всіх учасників відбудови.
Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба підкреслив, що меморандум, який підписують громади та ОВА, формує єдину систему для замовників, виконавців і партнерів. Документ також визначає порядок координації, обміну інформацією та залучення підрядників до проєктів відновлення житла, енергетики, водопостачання та об'єктів соціальної сфери.
Нові підходи до формування вартості робіт
За новою системою, ціни на матеріали визначатимуться на основі реальних пропозицій, а після запуску спеціальної бази даних- за середніми значеннями, які автоматично передаватимуться до ЄДЕССБ. Це має ліквідувати неконтрольоване коливання вартості робіт у різних регіонах.
Крім того, уряд вперше закріпив конкретні межі стандартних витрат на відбудову:
- загальновиробничі – до 10%;
- адміністративні – до 3%;
- прибуток підрядника – до 15%.
У проєктах відбудови також передбачено мінімальний рівень оплати праці та підвищувальні коефіцієнти для робіт у зонах бойових дій. Також усі позиції проходитимуть кодифікацію через Кодифікатор будівельної продукції. Це спростить ідентифікацію матеріалів, дозволить формувати коректний діапазон ринкових цін та забезпечить узгодженість між усіма учасниками ринку.
Громадам та громадянам зміни нададуть:
- прозорі та обґрунтовані кошториси;
- прогнозованість витрат;
- швидший запуск проєктів і менше бюрократії;
- зменшення ризиків завищення вартості робіт;
- однакові правила для державних і донорських програм.
Відомо, що нинішні темпи відновлення України 40% українців оцінюють позитивно. Водночас ключовим викликом для суспільства залишається недовіра до прозорості процесів та ризики корупції.
