Український агросектор кардинально відрізняється від моделі, яка діє у ЄС. Тому у процесі євроінтеграції доведеться шукати компромісні рішення для налагодження співпраці у цьому секторі економіки.
Про це повідомив під час інтерв'ю виданню "Укрінформ" т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
За словами чиновника, аграрний сектор Європейського Союзу переважно складається із дрібних фермерських господарств. Структура ж української "аграрки" кардинально інша. В Україні також існують дрібні агровиробники. Проте на їхню частку припадає лише одна десята від загального обсягу вітчизняного агровиробництва. Водночас середні агровиробники в Україні забезпечують 65% виробництва продовольства. Решту продукції виробляють великі агрохолдинги. За такого розподілу аграрна галузь в Україні навіть у надскладний воєнний час демонструє неабияку стійкість до викликів сьогодення.
Отож Тарас Висоцький зазначає, що під час перемовин щодо вступу України до ЄС треба знайти ефективну модель взаємодії вітчизняного агросектору з європейським.
"Ми розуміємо, що просто адаптувати увесь аграрний сектор України, "перекроївши" його за лекалами ЄС, неможливо і, мабуть, не потрібно. Адже коли щось працює ефективно, потрібно сповна використовувати цей інструмент", – наголошує Висоцький.
На думку т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства під час євроінтеграції потрібно розробити такий формат співпраці, завдяки якому аграрна галузь України збереже свої потужності і стійкість. Водночас цей формат має забезпечувати ефективну взаємодію з моделлю, яка сформувалася в ЄС.
Зокрема, за словами Тараса Висоцького, в Україні має запрацювати новий закон про Державний аграрний реєстр. Також повинні відбутись законодавчі зміни у частині захисту рослин, виноградарства та виноробства.
"Це три блоки завдань на нинішній рік", – додав чиновник.
Надалі ж на Україну чекатиме впровадження системи навчання, яка забезпечить дотримання вимог щодо благополуччя тварин. Зокрема йдеться про перегляд законодавчої бази, пов'язаної з ветеринарною діяльністю та ветеринарними лікарськими препаратами.
Зміни очікують і на закони про врегулювання виробництва органічної сільськогосподарської продукції та норми, пов'язані з контролем у галузі кормів, фітосанітарії, безпеки харчової продукції.
Висоцький додав, що планується створення нової інституції у сфері аграрної політики – у середньостроковій перспективі планується запуск виплатного агентства. Ця установа візьме на себе відповідальність за всі програми підтримки аграріїв та забезпечення взаємодії з ними. Висоцький охарактеризував це як "план-мінімум".
