За підсумками січня-серпня 2026 року Україна вперше за останній період фактично перейшла від статусу нетто-експортера до нетто-імпортера молочної продукції. Експорт скоротився як у фізичних обсягах, так і в грошовому вираженні, тоді як імпорт суттєво зріс. Про це повідомляє Асоціація виробників молока.
За попередніми даними Державної служби статистики, у серпні Україна експортувала 10,86 тис. тонн молочних продуктів на $30,51 млн. Порівняно з липнем обсяг поставок зменшився на 11%, а валютна виручка — на 18%.
Водночас у річному вимірі ситуація була дещо іншою: проти серпня 2025 року фізичні обсяги експорту зросли на 7%, але виручка скоротилася на 2%.
Які молочні продукти Україна експортує
За вісім місяців українські компанії поставили на зовнішні ринки 86,92 тис. тонн молочної продукції. Це на 7% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Вартість експорту становила $248,79 млн, що на 17% нижче за торішній показник.
Основними категоріями в українському молочному експорті стали:
- морозиво — 26%;
- згущене молоко та вершки — 25%;
- сири — 17%;
- вершкове масло — 11%;
- молочна сироватка — 7%.
У серпні найбільше зросли поставки незгущеного молока та вершків — до 1,79 тис. тонн, або на 31% більше, ніж у липні. Експорт кисломолочної продукції збільшився на 2%, а сирів — на 8%.
Натомість експорт вершкового масла скоротився на 42%.
Якщо порівнювати із серпнем минулого року, найбільше збільшилися поставки морозива — на 37,3%, згущеного молока та вершків — на 22%, кисломолочних продуктів — на 25%, а сироватки — на 18%.
Імпорт молочної продукції зріс на 39%
На відміну від експорту, імпорт молочної продукції демонструє протилежну динаміку. За січень-серпень Україна ввезла 56,2 тис. тонн таких товарів — на 39% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
У грошовому вираженні імпорт зріс на 23% — до $253,13 млн. Таким чином, вартість імпортованої молочної продукції вже перевищила виручку від її експорту.
Найбільшу частку в структурі імпорту займають сири — 58%.
У серпні імпорт становив 8,23 тис. тонн. Це на 6% менше, ніж у липні, але на 59% більше, ніж у серпні 2025 року.
На думку учасників ринку, зростання імпорту посилює конкуренцію для українських виробників на внутрішньому ринку. Зокрема, українські виробники конкурують із продукцією з Польщі, де молочна галузь отримує державну підтримку.
Європейський ринок може стати можливістю для українських виробників
Попри погіршення торговельного балансу, ситуація на світовому та європейському ринках створює можливості для збільшення українського експорту.
Скорочення виробництва молока-сировини в Європейському Союзі та підвищення цін на біржові молочні товари можуть підтримати попит на продукцію українських виробників.
Водночас ключовою умовою залишається збереження доступу до європейського ринку. Українські виробники мають поступово привести виробництво у відповідність до вимог ЄС, зокрема щодо благополуччя тварин.
Україна взяла зобов'язання повністю виконати європейські вимоги у цій сфері до 1 січня 2028 року. Водночас частина господарств поки не завершила необхідну адаптацію.
У разі виявлення порушень під час європейських перевірок для окремих підприємств можуть виникнути обмеження щодо експорту. Це матиме наслідки не лише для безпосередніх поставок до ЄС, а й для подальшого доступу української продукції до третіх країн.
Експортерам доводиться долати логістичні та цінові ризики
Серед важливих напрямів збуту української молочної продукції залишаються Молдова та країни Південного Кавказу. Однак і на цих ринках посилюються вимоги до якості та безпечності продукції.
Зокрема, для постачання молочної продукції до Молдови підприємства повинні мати відповідний європейський номер, а виробництво має відповідати встановленим вимогам.
Окремою проблемою залишається конкуренція на ринку Казахстану. Українські сировари там змагаються з виробниками з Росії та Білорусі. Дешевша російська продукція через зміну валютного курсу створює додатковий тиск на українських експортерів.
Не менш складною залишається логістика. Через обмеження роботи морських шляхів українським компаніям доводиться переорієнтовувати вантажі на дунайські порти, залізницю та автомобільні маршрути через західний кордон. Це збільшує час доставки та витрати на перевезення.
За оцінками учасників ринку, часові витрати на логістику зросли на 40–50%, що впливає на виконання контрактів та строки надходження валютної виручки.
Україна водночас шукає нові маршрути для експорту аграрної продукції. Зокрема, Азербайджан запропонував активніше використовувати свої логістичні можливості для розширення поставок української продукції не лише на власний ринок, а й до інших країн регіону.
Раніше повідомлялося, що молочні продукти в Україні можуть подорожчати на чверть.
