Державний банк ПриватБанк готується до масштабних торгів з реалізації непрацюючих споживчих кредитів. Аукціон заплановано на 14 серпня 2025 року через електронну платформу СЕТАМ, де буде виставлено портфель із 658 тисяч проблемних позик.
Портал "Мінфін" розібрав, чим це обернеться для клієнтів банку з боргами та чи будуть факторингові компанії подавати до суду.
Які заборгованості підуть з молотка
Сукупна вартість заборгованостей разом з нарахованими відсотками сягає 5,2 мільярда гривень. Усі позики з цього портфеля надавалися клієнтам без вимоги надання застави. Розрахунки показують, що середній розмір боргу становить приблизно 7,9 тисячі гривень на одного позичальника. Діапазон заборгованостей у портфелі досить широкий – від мінімальних 100 гривень до максимальних 250 тисяч гривень за основною сумою кредиту.
Представники ПриватБанку повідомляють, що ці кредитні зобов'язання формувалися протягом двох десятиліть. При цьому 90% кредитів – мали статус прострочених ще до лютого 2022 року. Більшість позичальників або втратили зв'язок з банком, або свідомо ухиляються від виконання зобов'язань.
Керівництво банку прийняло рішення про очищення балансу від цих активів для оптимізації фінансових показників. Важливо відзначити, що з портфеля були вилучені кредити осіб, які проходять військову службу, мобілізованих громадян та жителів окупованих територій.
Механізм проведення торгів та прогнозовані результати
Реалізація кредитного портфеля відбуватиметься за принципом єдиного лоту, що виключає можливість вибіркового придбання окремих кредитів. Потенційні покупці повинні брати на себе весь пакет зобов'язань без можливості його розділення. Аукціон організовано за голландською системою зниження ціни. Початкова вартість встановлена на рівні повної суми заборгованості – 5,2 мільярда гривень. При відсутності покупців ціна поступово знижуватиметься кроками по 500 тисяч гривень.
Мінімальна межа торгів встановлена на позначці 62,45 мільйона гривень, що становить лише 1,2% від стартової ціни. Якщо навіть за такою вартістю не знайдеться покупець, аукціон буде визнано таким, що не відбувся. Експерти фінансового ринку прогнозують реалізацію подібних портфелів у діапазоні 1-3% від номінальної вартості боргів. Це означає, що банк може розраховувати на надходження від 52 до 156 мільйонів гривень за весь пакет.
Аналітики зазначають, що прибутковість операції для покупців залежатиме від структури портфеля та можливостей повернення коштів. Низька стартова ціна створює передумови для отримання прибутку навіть при частковому стягненні заборгованостей. На початок серпня до участі в торгах зареєструвалися шість потенційних покупців, документи яких проходять процедуру верифікації організаторами аукціону.
Правовий статус та методи роботи нових кредиторів
Після завершення угоди купівлі-продажу новий власник портфеля отримує повний обсяг прав та обов'язків щодо боржників. Законодавство не вимагає згоди позичальника на передачу його кредитного зобов'язання третій стороні.
Спеціалісти юридичної сфери попереджають про можливе посилення тиску на боржників з боку нових власників заборгованостей. Колекторські агентства чи факторингові компанії зазвичай застосовують більш інтенсивні методи стягнення порівняно з традиційними банківськими підходами. Водночас законодавство чітко регламентує допустимі способи взаємодії з боржниками. Нормативна база встановлює конкретні обмеження щодо часу, методів та частоти контактів з позичальниками.
Дозволені форми комунікації включають декілька категорій взаємодії:
- Прямі контакти – телефонні розмови, відеозв'язок та особисті зустрічі тільки за попередньою домовленістю з боржником у робочий час з 9:00 до 19:00
- Цифрові повідомлення – відправлення текстових, аудіо та мультимедійних повідомлень через різні канали зв'язку, включаючи використання автоматизованих систем
- Традиційна пошта – надсилання офіційної кореспонденції на адреси проживання, тимчасового перебування або роботи боржника
Порушення встановлених правил може призвести до притягнення колекторських компаній до відповідальності та застосування регуляторних санкцій.
Судові процедури та захист інтересів боржників
Законодавство України встановлює трирічний термін позовної давності для кредитних зобов'язань. Враховуючи тривалий період необслуговування більшості кредитів з портфеля, може здаватися, що судові процедури боржникам не загрожують. Однак правова практика демонструє, що строки давності можуть поновлюватися за певних обставин. Будь-які дії боржника, що можуть трактуватися як визнання заборгованості або часткове її погашення, здатні перезапустити відлік термінів.
Експерти банківської сфери вважають, що невеликий середній розмір заборгованості по кредиту робить судові процедури економічно недоцільними для більшості випадків. Витрати на судовий збір та юридичний супровід можуть перевищувати потенційні надходження від стягнення.
Разом з тим практика колекторської діяльності включає випадки неправомірного тиску на боржників. Поширеними порушеннями є надмірна кількість телефонних дзвінків, контакти у неробочий час, залучення родичів та колег боржника, а також психологічний тиск з погрозами.
Законодавство передбачає можливості захисту прав боржників через звернення до правоохоронних органів та регуляторних інстанцій. Національний банк розглядає скарги та при необхідності застосовує санкції до порушників, включаючи відкликання ліцензій. Для ефективного захисту своїх прав боржникам рекомендується документувати всі випадки взаємодії з представниками нових кредиторів, включаючи збереження текстових повідомлень, аудіозаписи розмов та скріншоти електронних повідомлень.
