Кабмін представив масштабні зміни до закону про бухоблік, які змінять підходи до корпоративної звітності ФОП і підприємств. Проєкт під номером 13598 встановлює нові зобов'язання для великого та частини середнього і малого бізнесу щодо розкриття інформації про екологічні, соціальні та управлінські практики.
За аналізом видання Finteco, основні зміни торкнуться всіх рівнів корпоративного сектору.
Новий законопроєкт приводить українські норми у відповідність з європейською Директивою 2022/2464 про корпоративну звітність з питань сталого розвитку. ESG-звітування стане невід'ємною складовою управлінських звітів, а підприємства суспільного значення, зокрема державні структури, мають готувати документацію за європейськими критеріями.
Нововведення запускатимуться етапами, враховуючи масштаб і особливості різних бізнес-категорій. Така стратегія дає змогу компаніям пристосуватися до оновлених стандартів без кардинальних змін у звітній роботі. Нові норми підсилюють корпоративну відповідальність, сприяють зростанню інвестиційної привабливості країни та поглиблюють інтеграцію в європейський економічний простір. Відкрита звітність забезпечить краще розуміння того, як бізнес впливає на суспільство та навколишнє середовище.
Оновлена класифікація підприємств
Законопроєкт встановлює нові фінансові показники для розподілу підприємств та ФОП на категорії, узгоджені з європейською методологією:
- Мікропідприємства — активи до 450 тисяч євро, чистий оборот до 900 тисяч євро
- Малі підприємства — активи до 5 мільйонів євро, оборот до 10 мільйонів євро
- Середні підприємства — активи до 25 мільйонів євро, оборот до 50 мільйонів євро
- Великі підприємства — усі показники, що перевищують межі середніх компаній
Категорія підприємства визначає обсяг необхідної звітності. Це створює збалансовану систему вимог відповідно до можливостей компаній різного масштабу та запобігає зайвому тиску на малий бізнес.
Підприємства з державною участю понад 50% зобов'язані складати управлінські звіти та звітність зі сталого розвитку незалежно від розміру. Це підкреслює особливі зобов'язання державних компаній перед громадськістю.
Поступовий перехід до нової звітності
Впровадження ESG-звітності відбуватиметься поетапно з урахуванням спроможності різних бізнес-категорій:
- 2027 рік — компанії з понад 500 працівників
- 2028 рік — інші великі компанії
- 2029 рік — малі та середні підприємства з біржовими акціями
Дочірні структури звільняються від самостійної звітності, якщо їхня діяльність включена до звітів материнської організації. Для більшості малих підприємств без публічного статусу та державної участі звітування залишається добровільним.
Деталізована ESG-звітність
Згідно з новими вимогами, компанії подаватимуть розширені управлінські звіти з обов'язковим висвітленням:
- Екологічних факторів — вплив на довкілля, обсяги викидів забруднювачів, споживання природних ресурсів
- Соціальних аспектів — трудові умови, корпоративна відповідальність, взаємодія з місцевими спільнотами
- Управлінських підходів — корпоративне керування, етичні принципи, антикорупційні заходи
Зміни відповідають глобальним тенденціям ESG-звітності та сприятимуть підвищенню довіри міжнародних інвесторів і громадськості. Така практика стає стандартом для сучасних компаній, які прагнуть залучати інвестиції та конкурувати на світовому ринку.
Технічні вимоги та стандарти
Законопроєкт конкретизує термінологію та встановлює кваліфікаційні вимоги до бухгалтерів підприємств суспільного інтересу. Фіксується обов'язок подання звітів в електронному вигляді. Зміст і форма звітності регулюватимуться затвердженою таксономією, адаптованою до європейської практики.
Планується обов'язкове використання міжнародних стандартів фінансової звітності (IFRS), що підвищить прозорість та доступність фінансової інформації для зарубіжних інвесторів. Для окремих підприємств передбачено спрощені процедури подання звітності для зменшення адміністративних витрат.
Ліквідація застарілих норм
Одночасно з новою звітністю уряд пропонує відмінити 63 застарілі та надлишкові нормативні документи, які ускладнюють діяльність підприємств. Законопроєкт №13554 спрямований на усунення зайвої бюрократії та зниження адміністративних витрат.
Наразі в Україні більшість дозволів дублюють один одного або втратили актуальність та не відповідають сучасним потребам бізнесу. Серед найбільш обговорюваних — відміна дозволу на практику народної медицини та скасування вимог до сертифікації небезпечних факторів у медичній галузі.
В екологічному регулюванні планується відміна погоджень на викиди, атмосферний вплив та визначення меж санітарних зон навколо водних об'єктів. У лісовому секторі виключається 23 документи, що регулюють лісозаготівлю, науковий вилов фауни та меліоративні роботи.
Терміни запровадження
Закон почне діяти з 1 січня 2026 року, надаючи бізнесу достатній період для підготовки до нових норм. Після вступу в силу Кабмін, НБУ та інші регулятори мають протягом півроку адаптувати свою нормативну базу. Поетапне запровадження в 2027-2029 роках дозволить різним категоріям підприємств послідовно пристосуватися до оновлених стандартів звітності. Це знижує ризики порушення звичних бізнес-процесів та дає змогу накопичити досвід роботи з новими звітними формами.
