Закон, що може врегулювати ринок криптовалют та інших цифрових активів, можуть прийняти у січні 2025 року. Бізнес очікує на документ уже понад чотири роки, а в 2024-му цю вимогу до свого переліку додав МВФ. Прийняття закону особливо актуальне з огляду на те, що Україна посідає шосте місце серед 150 країн за впровадженням криптовалюти згідно зі звітом аналітичної компанії Chainalysis.
Про це повідомляє Forbes Україна.
Перша значна спроба регулювання відбулася восени 2021 року, коли президент Володимир Зеленський повернув на доопрацювання Закон "Про віртуальні активи". Оновлена версія закону була ухвалена в лютому 2022 року та підписана президентом. Втім, вона не набула чинності через відсутність необхідних змін до податкового законодавства.
У серпні 2023 року Верховна Рада зробила крок уперед, ухваливши два закони про цифрові послуги та цифрові речі. Ці документи частково охоплюють питання віртуальних активів. Перший, під номером 10225, представлений Національною комісією з цінних паперів та фондових ринків. Другий, зареєстрований під номером 10225-1, розроблений Міністерством цифрової трансформації. Обидва документи базуються на європейському зведенні криптовалютних положень MiCA, але мають суттєві відмінності в підходах до регулювання та оподаткування.
Основні відмінності між законопроєктами стосуються системи оподаткування операцій з криптовалютами та визначення головного регулюючого органу. Дискусія точиться навколо того, хто саме має здійснювати нагляд за ринком – Нацкомісія, Мінцифри чи новостворена установа. Також важливими питаннями є класифікація віртуальних активів та обсяг регуляторних повноважень відповідальних органів.
Позиція державних органів
Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Ради, вказав на проблему: віртуальні активи досі не визнаються об'єктом цивільних прав, що унеможливлює їх повноцінний легальний обіг. За його словами, зараз відбувається активне доопрацювання законопроєктів за участі НБУ та МВФ.
Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації, підкреслює важливість уже прийнятих законів про цифрові послуги, які створюють базу для подальшого регулювання. Юрій Бойко, член НКЦПФР, звертає увагу на недоліки в існуючому законодавстві та необхідність його вдосконалення.
Очікування бізнесу
Опитування Forbes Ukraine серед представників криптоіндустрії виявило різні погляди на ситуацію. Костянтин Ярмоленко, який очолює громадську спілку "Віртуальні активи України", наголошує на необхідності регулювання для інтеграції криптовалют в реальну економіку та захисту прав власності криптотримачів.
Макс Крупишев, керівник CoinsPaid, вказує на проблеми, спричинені відсутністю чіткої законодавчої бази, та підкреслює невизначеність для бізнесу та користувачів. Андрій Великий, співзасновник Allbridge, критикує відсутність діалогу між державою та учасниками ринку.
Алекс Момот, який керує Peanut.trade, виступає за мінімальну кількість регуляторів та підтримує спрощений підхід до регулювання. Цікаву позицію висловлює Михайло Чобанян, засновник біржі Kuna, який пропонує відкласти регулювання до закінчення війни та спочатку реформувати економіку й податкову систему.
Терміни та перспективи
За прогнозами Ярослава Железняка, компромісну версію законопроєкту планують зареєструвати до кінця поточного року. Данило Гетманцев оцінює реалістичний термін прийняття документа як перше півріччя 2025 року.
Прийняття закону є важливим в контексті міжнародної інтеграції України та виконання вимог МВФ. Орієнтація на європейські стандарти MiCA демонструє прагнення України гармонізувати своє законодавство з міжнародними нормами регулювання криптовалютного ринку. Це може стати важливим кроком у розвитку цифрової економіки країни та її подальшої інтеграції у світовий фінансовий простір.
