Україна готує зміни, які можуть суттєво вплинути на податкове планування компаній. Кабінет міністрів схвалив законопроєкт Мінфіну про імплементацію статті 4 Директиви ЄС ATAD. Документ №16036 уже перебуває на розгляді парламенту.
Про це повідомляє Мінфін.
У центрі реформи – не заборона кредитування і не встановлення максимальної вартості позик. Йдеться про інше: частину витрат бізнесу на обслуговування боргу держава не дозволятиме використовувати для зменшення оподатковуваного прибутку, якщо вони перевищуватимуть встановлений ліміт.
Ключова зміна – зникає прив'язка до нерезидента
Чинна українська модель працює вибірково. Обмеження застосовується до процентів за певними боргами перед нерезидентами, причому додатковою умовою є перевищення борговим навантаженням встановленого співвідношення до власного капіталу. Після реформи ця конструкція зміниться.
Тепер кредитор перестане бути головним критерієм. Для податкового розрахунку матиме значення сам факт виникнення витрат на запозичення. До системи потраплять борги перед резидентами та нерезидентами, пов'язаними й непов'язаними особами. Тобто однаковий підхід застосовуватиметься до різних джерел фінансування – незалежно від того, звідки компанія залучила кошти.
Ліміт залишиться тим самим, але працюватиме ширше
Сам принцип 30% EBITDA Україна не змінює. Саме ця межа вже використовується в чинному механізмі. Змінюється масштаб її застосування. Якщо витрати за борговими зобов'язаннями перевищують процентні доходи підприємства, виникає так звана надмірна частина витрат на запозичення. Саме вона підлягатиме обмеженню – враховувати її при оподаткуванні можна буде в межах 30% EBITDA. При цьому уряд не пропонує паралельно запроваджувати нову систему тонкої капіталізації через співвідношення загального боргу до власного капіталу.
Для великих процентних витрат встановлять "буфер"
Універсальне правило не означатиме, що кожна компанія автоматично зіткнеться з обмеженням. Для витрат на запозичення передбачений поріг у 500 тисяч євро в еквіваленті. Окремо передбачено ширший поріг – до 3 млн євро – для платників, які залучають фінансування від непов'язаних осіб без забезпечення з боку пов'язаних компаній.
Цей підвищений ліміт, згідно із законопроєктом, застосовуватиметься автоматично. Таким чином, нова модель має відокремити звичайне кредитування від ситуацій, коли значні процентні витрати можуть істотно впливати на розмір оподатковуваного прибутку.
Податковий залишок за старими кредитами збережуть
Окреме питання – витрати, які компанії вже накопичили, але не змогли врахувати в попередніх періодах. Після переходу на нову систему вони не анулюються. Суми, що залишаться неврахованими за станом на кінець 2027 року, перенесуть до накопиченого залишку на початок 2028-го.
Зміниться і порядок їх подальшого використання: чинне щорічне скорочення такого залишку на 5% пропонується прибрати. Невикористану частину ліміту можна буде переносити на наступні п'ять податкових років.
Окремі правила залишаться для стратегічного фінансування
Нова система не буде абсолютно однаковою для всіх. Винятки передбачені для банків і страховиків, а також для витрат, пов'язаних із довгостроковими проєктами публічної інфраструктури за умов, визначених законопроєктом.
Окремий режим передбачено для кредитів міжнародних фінансових організацій. До вступу України до ЄС витрати за такими позиками, виконання яких забезпечене державними або місцевими гарантіями, не підпадатимуть під нове обмеження.
Чому держава переглядає саме борги
Економічна причина реформи полягає у відмінності між фінансуванням бізнесу та податковим ефектом такого фінансування. Коли підприємство використовує позикові кошти, проценти за ними стають витратами. Відповідно, вони можуть зменшувати прибуток, із якого сплачується податок.
Для міжнародних корпоративних груп це створює додатковий простір для податкового планування. Так, компанія-боржник може акумулювати процентні витрати в одній юрисдикції, тоді як процентний дохід отримує інша структура групи.
ATAD покликана обмежити саме надмірний податковий ефект такого фінансування. Український законопроєкт є частиною адаптації податкового законодавства до права ЄС, Національної стратегії доходів до 2030 року та виконання відповідних міжнародних зобов'язань України.
У бізнесу є час перебудувати фінансові моделі
Новий порядок не запрацює одразу. Якщо парламент ухвалить законопроєкт, його положення застосовуватимуться з 1 січня 2028 року. До цього часу, включно з податковим періодом 2027 року, діятимуть нинішні правила.
Отже, головна зміна полягає не в появі нового 30-відсоткового ліміту. Україна розширює саму площину його дії. Замість вибіркового контролю окремих процентних витрат формується загальне правило для боргового фінансування бізнесу. Саме це стане принциповою зміною для компаній після 2028 року.
Нагадаємо, український бізнес накопичив перед державою 263,32 млрд грн податкового боргу. На початок липня 2026 року у списку компаній із заборгованістю перебувала 218 731 юридична особа.
