Попри тривалу війну, Великдень для українців не втрачає свого значення. Навпаки, свято трансформується та об'єднує навіть тих, хто не асоціює себе з жодною церквою. Згідно з даними соціологів, 95% українців планують святкувати Пасху цього року, при цьому третина не має наміру йти до церкви.
Такими є результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Gradus.
Протягом трьох попередніх років – 2023, 2024 та 2025 – рівень святкування залишався абсолютно стабільним на рівні 90%, тоді як у 2026 році цей показник зріс ще на 5%, що свідчить про зростання ролі цього свята серед українців.
Щодо релігійної самоідентифікації, то найбільша частка громадян відносить себе до Православної церкви України (35%) або просто до православ'я без уточнення юрисдикції (28%). Частки греко-католиків та вірян УПЦ (МП) є співставними – близько 8%. Водночас за останній рік в Україні помітно зменшилася кількість атеїстів та агностиків – із 15% до 11%.
Для сучасних українців (респонденти віком 18-60 років) відвідування храму перестає бути обов'язковим ритуалом, й переходить в можливу опцію. Лише 39% опитаних точно планують піти на недільну святкову службу, тоді як понад третина (34%) взагалі не планує йти до храму. Разом з тим, близько 62% збираються відвідати церкву в різні дні великоднього періоду.
Також дослідження виявило цікавий тренд серед тих, хто не належить до жодної конфесії. Для них логіка святкування полягає у тому, що Великдень – це просто "культурне свято" (52%), або ж привід зібратися з близькими (40%). Щодо формату святкування, то 38% опитаних планують святкувати Великдень вдома без гостей, 30% проведуть час у колі родини або друзів, і лише 14% планують піти до когось у гості.
"Великдень лишається одним з найбільш значущих свят, що є ширшим за релігійний контекст. Для багатьох українців це свято стає емоційною традицією, набуваючи ролі спільного знаменника для суспільства", – резюмує засновниця та СЕО компанії Gradus Євгенія Близнюк.
Нагадаємо, НБУ випустив нову пам'ятну монету зі срібла "Великодня радість. Писанка".
