Європейський союз активізує роботу над створенням стратегічних запасів критично важливих матеріалів. Мета ініціативи — убезпечити економіку, виробництво оборонної продукції та енергетичний сектор від коливань на світовому ринку.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела, обізнані з процесом.
Ключову роль у реалізації плану відіграють Франція, Німеччина та Італія. ЄС прагне зменшити залежність від КНР. Як відомо, Китай, головний у світі виробник рідкісних металів і промислових мінералів, із 2023 року обмежує експорт таких елементів, як галій, германій, вольфрам, індій, молібден, сурма та важкі рідкоземельні елементи. Ці обмеження створили дефіцит у глобальних ланцюгах постачання та стимулювали Європейський Союз шукати альтернативи.
Чому це важливо
Після грудневого плану 2025 року, спрямованого на скорочення залежності ЄС від Китаю у постачанні стратегічних матеріалів, обговорюється:
- формування спільних запасів;
- обмеження експорту металевого лому та рідкоземельних відходів.
Зростаюча нестабільність поставок загрожує критичним галузям промисловості та енергетиці. Тому резерви розглядаються як інструмент для стабілізації виробництва та забезпечення обороноздатності.
Розподіл відповідальності
За попередніми домовленостями:
- Франція – фінансування закупівель;
- Німеччина – забезпечення постачання сировини;
- Італія – зберігання стратегічних матеріалів.
Німеччина та Італія вже почали спільні дії для гарантування безперебійності критичних ланцюгів постачання промисловості. Також відомо, що під розгляд потрапили наявні склади, зокрема керовані італійською Pacorini Global Services та нідерландською C. Steinweg. Втім офіційних коментарів від компаній та урядів поки не було.
Попри активну роботу, темпи реалізації залишаються повільними: численні робочі групи та консультації поки що не дали суттєвих результатів. ЄС продовжує шукати ефективні шляхи для прискорення процесу та зміцнення власної незалежності від зовнішніх постачальників.
Нагадаємо, що Рада Європейського Союзу 26 січня офіційно та остаточно схвалила поступову заборону імпорту російського трубопровідного газу та СПГ. Заборона набуде чинності через шість тижнів після вступу регламенту в дію.
