Мільйони українців наближаються до п'ятирічного терміну перебування за кордоном. Тому все частіше біженці задаються питанням: чи врахують роки під статусом тимчасового захисту для отримання громадянства або постійного посвідки на проживання.
В ситуації розбиралося видання "Трибуна".
Що вирішено на рівні ЄС
Ще у лютому 2026 року країни ЄС домовилися, що час перебування під тимчасовим захистом не зараховуватиметься при оформленні загальноєвропейського статусу довгострокового резидента. Це документ, який зазвичай видають після п'яти років легальної роботи і який дозволяє вільно переїжджати між країнами блоку. У Брюсселі аргументують це тим, що механізм тимчасового захисту має сприяти поверненню українців додому для відбудови країни. Однак це обмеження не закриває шлях до національного паспорта конкретної держави.
Кожна країна вирішує самостійно
Законодавство ЄС не регулює питання натуралізації. Тому директива не забороняє державам-членам враховувати "біженські" роки для видачі власних національних дозволів на проживання чи громадянства. У Німеччині, Франції, Бельгії, Нідерландах, Португалії, Фінляндії, Швеції та Ірландії базовий критерій для отримання паспорта — п'ятирічне проживання, робочий стаж і знання державної мови.
На практиці підходи суттєво розходяться. Бельгія обрала жорстку позицію — не зараховує роки тимчасового захисту ні для національних дозволів, ні для громадянства. Німеччина м'якша – тут у деяких регіонах міграційні служби вважають за можливе враховувати цей період. Втім це стосується передусім тих, хто працевлаштувався і змінив тимчасовий статус на повноцінний робочий дозвіл.
Найближчим часом після підготовки рекомендацій Єврокомісії низка держав планує розробити внутрішні правила. Це потрібно для того, щоб створити чіткий механізм переведення найбільш інтегрованих і працевлаштованих українців із тимчасового захисту на стабільні національні дозволи.
