Число українців, які навчаються у вишах Європи, США, Канади та Австралії, з 2008-2009 до 2023-2024 навчального року збільшилося з 21 000 до 115 000 осіб.
Такі дані наводить дослідження Єгора Стадного, опубліковане на платформі Vox Ukraine.
За останні три роки кількість студентів у вищих навчальних закладах України також зростала: з 754 тисяч у 2021-2022 до 899 тисяч у 2023-2024 навчальному році. Частка тих, хто обирає освіту за межами країни, перед початком повномасштабної війни становила близько 9%. У 2022 році цей показник піднявся до 11,9%, а вже у 2023 – дещо знизився до 11,4%.
Як війна вплинула на кількість стеднтів з України за кордоном
Іще з 2008 до 2014 року спостерігалося щорічне зростання кількості українців за кордоном на 2 000–7 000 осіб. Після окупації Криму та частин Донецької та Луганської областей в 2014 році цей процес прискорився. Тому до 2018-2019 кількість студентів за кордоном подвоїлась.
Події 2022 року стали потужним каталізатором. Після початку повномасштабного вторгнення за один рік кількість українських студентів зросла з 75 000 до 109 000 (+47%), а у 2023-2024 стабілізувалася на рівні 115 000.
У 2022-2023 та 2023-2024 навчальних роках до західних університетів вступили відповідно 42 000 та 41 000 нових українських студентів – проти 13 000-15 000 щороку до повномасштабної війни. Упродовж цих двох років Польща та Німеччина прийняли найбільше студентів – 26 100 та 22 700 відповідно. Частка вступників за кордон зросла до 13,5% у 2022 та 12,5% у 2023 році (відносно кількості вступників в українських ЗВО).
Польща також запровадила пільгові умови для українців. Відомо, що з 2022 року українці можуть безкоштовно навчатися в державних університетах польською мовою.
Географія навчання
У 2008-2009 навчальному році найбільше українців навчалися в Німеччині (8121 особа), далі йшла Польща (2831). Проте вже до 2013-2014 Польща стала лідером з понад 15 тисячами українських студентів.
У 2023-2024 навчальному році Польща приймає найбільшу кількість українських студентів – 46 210 осіб (40% від загального числа за кордоном). До країн-лідерів також увійшли Німеччина, Канада, Словаччина та Чехія.
У деяких європейських країнах українці становлять значну частку іноземного студентства. Зокрема, у Словаччині – 53,5%, у Польщі – 43,1%, у Литві – 16,7%, у Чехії – 12,2%, у Болгарії – 11,2%, в Естонії – 9,9%.
Водночас у Німеччині українці становлять лише 2,5% іноземних студентів. Водночас у Канаді – 1%, що пояснюється домінуванням студентів з Китаю.
Гендерні зрушення
До початку повномасштабної війни жінки складали близько 60% українського студентства за кордоном. У деяких країнах, як-от Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Австрія – до 70-75%.
Після 2022 року баланс змістився – частка чоловіків зросла до 50% у 2022-2023, зокрема через страх мобілізації та спрощений доступ до освіти. У Латвії чоловіки склали 69% українських студентів, у Словаччині – 60%, у Литві – 60%, у Румунії – 56%, у Польщі – 53%.
Українські школярі в ЄС
У країнах ЄС нині проживає від 300 до 340 тисяч українських підлітків віком 14-17 років. Це потенційні абітурієнти, які можуть продовжити навчання у місцевих університетах.
Найбільший потенціал мають країни з розвиненою системою освіти – Ірландія, Німеччина, Фінляндія, Швеція, Норвегія. Проте високі витрати на освіту можуть обмежити їх доступ.
У Німеччині лише 26,5% українських підлітків навчаються у гімназіях (що є основою для вступу до університету), тоді як серед німців цей показник – 43%. Очікується, що з 2026-2027 років кількість українських студентів з Німеччини зростатиме на 3 000-4 000 щороку.
У Польщі більшість українських підлітків (71%) обирають профтехучилища замість ліцеїв, що знижує шанси на вступ до університетів. Прогнозується збільшення потоку українських абітурієнтів на 2 000–3 000 щороку.
Прогноз на найближчі роки
Експерти очікують, що кількість українських студентів за кордоном продовжить зростати – головно за рахунок випускників місцевих європейських шкіл. Найбільші темпи передбачаються у Польщі та Німеччині – до 5 000–10 000 нових студентів щорічно. Проте значну роль відіграватимуть мовний бар'єр та національна освітня політика приймаючих країн.
Відомо, що дослідження ґрунтується на статистиці з 34 країн, отриманій із офіційних урядових джерел, як-от Główny Urząd Statystyczny у Польщі чи Statistisches Bundesamt у Німеччині. До вибірки були включені студенти бакалаврату та магістратури денної форми, а в деяких випадках – учасники програм обміну та мовних курсів.
Раніше Finteco повідомляло, що Адміністрація Дональда Трампа заборонила Гарварду зараховувати іноземних студентів, відкликавши його дозвіл на використання програми обміну студентами Student and Exchange Visitor Program. Подробиці – за посиланням.
