Українські підприємці переважно обирають різні підходи в контексті інвестицій. Вкладають кошти в фондові ринки, нерухомість, але передусім – у власний бізнес.
Засновник інноваційного парку UNIT.City Василь Хмельницький, співвласниця страхової компанії "Арсенал Страхування" Марина Авдєєва, власник БЦ "Парус" та готелю "Україна" Максим Кріппа, президент Київської школи економіки Тимофій Милованов розповіли куди інвестують та як заробляють гроші, передає видання LIGA.net.
Василь Хмельницький, засновник холдингової компанії UFuture і фонду K.FUND
Бізнесмен сфокусований на нерухомості – розвиває декілька проєктів в цій ніші. Хоча до повномасштабного вторгнення РФ в Україну к 2022 році він мав понад 50 бізнесів у спільному з партнерами інвестиційному портфелі, згодом сконцентрувався на ринках Києва та області. Станом на 2025 рік його ключові активи – індустріальний парк "Біла Церква" й інноваційний парк UNIT.City. Хмельницький зазначив, що свідомо обирає одну нішу – нерухомість – для інвестицій.
"Чорних лебедів не можна передбачити, і ніхто не може бути готовим до них. Тому моя диверсифікація не за галузями, а за системними напрямами, що можуть працювати під час криз – це виробництво, інновації й освіта", – зауважив підприємець.
Марина Авдєєва, співвласниця "Арсенал Страхування"
Її головні вкладення – страхова компанія та стартап Easy Peasy Insurtech ($1 млн), що пропонує автострахування з оплатою за кілометраж і бонусами за безпечне водіння.
Також вона інвестує в елітну житлову нерухомість у Туреччині як спосіб хеджування ризиків та колекціонує сучасне українське мистецтво. Інвестиційні чеки – від $250 000 до $6 млн.
"Нерухомість – традиційна форма інвестування в зрозумілий матеріальний актив, і для мене це хеджування ризиків, пов'язаних з інвестиціями в страхову компанію", – пояснює Авдєєва.
Максим Кріппа – S.T.A.L.K.E.R., NAVI
Максим Кріппа, власник GSC Game World (розробник серії відеоігор S.T.A.L.K.E.R.) і низки знакових об'єктів нерухомості в Києві, інвестує в активи зі стратегічною й символічною цінністю.
Серед них – бізнес-центр "Парус", готель "Україна", Міжнародний виставковий центр, NAVI, Maincast і студія GSC Game World. Максим Кріппа не цікавиться типовими активами — лише тими, що мають історію, вплив і довгостроковий потенціал. Планує створити сучасну кіберспортивну арену в Україні.
Він дотримується принципу: "Інвестувати в те, що залишиться актуальним через 10 років", і поєднує стабільність нерухомості з динамікою кіберспорту й IT.
"Нерухомість – це стабільність. Кіберспорт та IT – гнучкість і динаміка", – каже він.
Кріппа також займається благодійністю — його MK Foundation допомагає військовим та займається гуманітарним розмінуванням.
Тимофій Милованов, президент KSE
Колишній міністр розвитку економіки України Тимофій Милованов інвестує з 2008 року, здебільшого в американські індексні фонди. До 80% його заощаджень – у S&P 500. Він ніколи не вкладав у українські цінні папери, за винятком частки в Gradus Research Plus.
"Усі мої інвестиції в американському ринку цінних паперів, українських я ніколи не купував. Єдина українська інвестиція – частка в дослідницькій компанії Gradus Research Plus", – каже він.
У 2025 році вклав $10 000 в акції Tesla на падінні, вже заробив $5000. Також має акції Nvidia, яка стала першою компанією з капіталізацією понад $4 трлн.
Досвід – Ольги Копилової та Олексія Давиденка
Крім того, про свій досвід розповіли Ольга Копилова, співвласниця мережі ресторанів "Чорноморка", і Олексій Давиденко, власник компанії "Медтехніка". Вони мають різні підходи до інвестування під час повномасштабної війни.
Копилова зосереджена на внутрішніх венчурних інвестиціях у межах свого бізнесу. Всі прибутки вона реінвестує в експансію та розвиток існуючих ресторанів. Її мережа "Чорноморка" вже присутня в Україні, Молдові, Польщі, Румунії та Австрії. Підприємиця мріє перетворити її на міжнародну мультифункціональну вертикаль, що охоплюватиме не лише сферу ресторанного бізнесу, а й логістику, вилов риби та виробництво.
Натомість Давиденко активно інвестує в комерційну нерухомість через аукціони "малої приватизації", зокрема й у прифронтових регіонах. Його компанія "Медтехніка" за час війни придбала приміщення в Харкові, Одесі та Запоріжжі й відкрила 28 нових магазинів, розширивши мережу на 30%. Паралельно він розвиває власне виробництво – зокрема, збільшив обсяги виготовлення інвалідних візків, милиць, медичних ліжок, а також профінансував запуск індивідуального виробництва ортопедичних устілок.
