Український ритейл входить у нову фазу, де грошовий оборот і реальний попит дедалі сильніше розходяться. Покупці залишають у магазинах більше коштів, однак це не означає, що вони почали купувати більше товарів.
Про це повідомляє Асоціація ритейлерів України.
Причина – поєднання подорожчання продукції, обережного ставлення до сімейного бюджету та зміни самої структури споживання. Українці дедалі частіше відсіюють усе, без чого можна обійтися, але на базових і якісних товарах економлять значно менше.
Знижки стали частиною стратегії покупця
Ціна остаточно перетворилася на один із головних факторів вибору. Покупці порівнюють пропозиції, стежать за акціями та коригують склад кошика залежно від вартості конкретних товарів.
Водночас масового переходу виключно на найдешевші продукти ритейлери не фіксують. Споживач готовий платити більше, якщо вважає товар якісним або необхідним. Таким чином формується своєрідна модель "економії без відмови від якості".
Повітряна тривога тепер впливає і на графік покупок
Безпекова ситуація дедалі помітніше визначає не тільки поведінку людей, а й щоденну роботу магазинів. Напередодні прогнозованих масованих атак РФ покупці можуть активніше запасатися товарами. Обсяг таких закупівель, за оцінками ритейлерів, збільшується приблизно на 10-15%, причому найбільший попит припадає на продукцію тривалого зберігання.
Київ реагує на загрози раніше за інші регіони
У столиці реакція покупців особливо чітко простежується за офлайн-продажами. Зниження трафіку може починатися ще за день до очікуваної атаки, коли інформація про загрозу поширюється через моніторингові канали.
Після обстрілів відвідуваність магазинів залишається слабшою ще певний час. Частина людей відкладає покупки, а частина переходить до більш рідкісних, але масштабніших закупівель. У центральних регіонах ситуація стабільніша. На заході після короткострокового падіння попиту продажі можуть відновлюватися за рахунок відкладених покупок.
З кошика зникають товари, які не мають нагальної потреби
Найглибші зміни відбуваються не в базовому продовольстві, а в категоріях, які можна назвати необов'язковими. Ритейлери відзначають скорочення попиту на дорогий імпорт середнього сегмента, екзотичні делікатеси, складні кондитерські вироби з коротким терміном придатності та частину нішевих непродовольчих товарів. Це показник того, що споживач не відмовляється від покупок загалом. Він передусім переглядає їхню пріоритетність.
Одяг купують рідше, а виторг зростає через ціни
У fashion-сегменті відновлення залишається повільним. Збільшення обороту тут також не можна автоматично трактувати як реальне розширення попиту: значну роль відіграє подорожчання продукції. У VOVK середній чек за період із початку року до 29 липня становив 2617,57 грн.
Отже, ринок одягу демонструє ту саму тенденцію, що й продуктовий: грошей у продажах може ставати більше без пропорційного збільшення кількості покупок.
Український споживач навчився жити між двома крайнощами
Ритейлери говорять про стабілізацію продовольчого ринку, однак ця стабілізація має нову природу. Покупець одночасно контролює бюджет і зберігає попит на якість, планує запаси перед можливими ударами та відкладає необов'язкові витрати. Через це середній чек уже не є достатнім показником реального стану споживання. Головна тенденція 2026 року – українці не перестали купувати, але стали значно вибірковішими щодо того, на що саме витрачати гроші.
Нагадаємо,
