Росія дедалі активніше атакує об'єкти, від яких залежить робота української економіки. Під ударами опиняються підприємства, склади, порти, залізниця та інша інфраструктура, через що бізнес стикається з перебоями у виробництві, логістиці та продажах.
Про це пише The New York Times.
За оцінкою видання, економічний фронт війни стає дедалі помітнішим. Російські атаки спрямовані на те, щоб ускладнити роботу українських компаній, скоротити виробництво та порушити постачання товарів.
Обстріли безпосередньо впливають на роботу бізнесу
Українські посадовці характеризують посилення російських ударів як новий етап війни, оскільки дедалі більше атак припадає на об'єкти, важливі для функціонування економіки.
Серед цілей, які зазнають ударів, опинилися склади, порти, залізничні об'єкти, прикордонні переходи та судна. Атаки торкнулися також інтернет-інфраструктури. В одному з випадків через пошкодження відповідних об'єктів близько 100 тисяч домогосподарств залишилися без доступу до сервісів.
Додатковий тиск на підприємства створюють повітряні тривоги. Під час них виробництво та робота частини компаній призупиняються, а люди змушені залишати робочі місця та прямувати в укриття. У результаті бізнес втрачає робочий час, а магазини та інші підприємства недоотримують виручку.
За оцінкою Міністерства економіки України, сукупні економічні втрати від нинішньої російської кампанії можуть становити близько 10 млрд доларів до кінця 2026 року. Йдеться не лише про зруйновані об'єкти. Значну частину збитків формують втрачені продажі, простої підприємств, проблеми з доставкою та скорочення робочого часу.
Прогноз для української економіки від ЄБРР
Наслідки атак уже відображаються і в оцінках міжнародних фінансових організацій.
24 вересня Європейський банк реконструкції та розвитку знизив прогноз зростання економіки України у 2026 році. Якщо раніше очікувалося збільшення ВВП на 2,2%, то тепер прогноз становить 1,5%.
Водночас окремі економісти допускають, що за підсумками року економіка може взагалі не показати зростання.
Головний економіст ЄБРР Дімітар Богов пов'язує погіршення перспектив із дефіцитом працівників та посиленням російських обстрілів. Він зазначив, що українці мають відносно високу купівельну спроможність, однак постійні атаки та перебої у роботі економіки не дають повною мірою реалізувати цей попит.
Для держави проблема полягає ще й у тому, що пошкодження інфраструктури мають довгостроковий ефект. Навіть після відновлення конкретного підприємства бізнесу необхідно повертати клієнтів, працівників і логістичні ланцюги.
Удари по логістиці
Окремим напрямом російської кампанії залишається транспортна інфраструктура. Значного навантаження зазнає залізниця, яка відіграє ключову роль у перевезенні вантажів усередині країни та доставці продукції до кордонів.
За даними, наведеними NYT, до повномасштабної війни Україна мала близько 1800 локомотивів. Приблизно 500 із них уже втрачено, а нині країна в середньому втрачає близько одного локомотива на добу.
Проблеми виникають і в морській логістиці. Атаки на порти, зерносховища та інші об'єкти ускладнюють експорт української продукції. Зокрема, влітку російські удари були спрямовані на зернову інфраструктуру. У відповідь Європейський Союз почав постачати Україні мобільні сховища, які дають змогу зберігати врожай за межами великих стаціонарних об'єктів.
Український бізнес також змінює підходи до роботи. Компанії розосереджують склади, використовують підземні приміщення, шукають альтернативні маршрути доставки та намагаються не концентрувати критично важливі операції в одному місці.
Раніше Finteco повідомляло, що Fozzy Group скорочує частину офісних працівників через наслідки війни.
