Українська митна система може перейти на нові правила роботи вже найближчими роками. Верховна Рада 19 серпня підтримала в першому читанні законопроєкт №15450, який передбачає повне оновлення Митного кодексу та його наближення до законодавства Європейського Союзу. За документ проголосував 261 депутат.
Йдеться не просто про зміну окремих норм. Новий кодекс має сформувати іншу логіку взаємодії держави з імпортерами та експортерами — від моменту подання декларації до визначення митних платежів і завершення контролю.
Українські правила планують привести до європейської системи авторизацій, декларування, гарантій та адміністрування митного боргу. Для компаній це означатиме поступовий перехід від національних процедур до механізмів, які використовуються на митному просторі ЄС.
У бізнесу з'явиться більше можливостей захищати свою позицію
Одна з принципових змін стосується ситуацій, коли митниця не погоджується із заявленою підприємством вартістю товару. Компанії отримають можливість надати власні аргументи ще до того, як митний орган ухвалить остаточне рішення. Це змінює саму послідовність процедури: бізнес матиме шанс пояснити свою позицію не постфактум, а безпосередньо під час розгляду питання.
Окремо закріплюється зрозуміліший механізм оскарження. Так, рішення митниці спочатку можна буде оскаржити адміністративно, а після цього звернутися до суду.
Менше паперу – більше електронної взаємодії
Ще один напрям реформи – переведення митних операцій у цифрове середовище. Основним каналом взаємодії має стати електронне " єдине вікно", через яке передаватимуться документи та інформація. Для великих імпортерів та експортерів це може мати практичний ефект: чим більше процедур відбуватиметься автоматизовано, тим менше залежатиме від фізичного проходження документів між різними структурами.
Питання повноважень митниці залишилося дискусійним
Однією з найбільш чутливих тем під час підготовки документа стало можливе розширення правоохоронних функцій митних органів. Ідею надати митниці окремі можливості для розслідування кримінальних правопорушень обговорювали під час роботи над проєктом. Водночас профільний парламентський комітет раніше рекомендував не поспішати з таким розширенням. Тому до другого читання саме ця частина документа може стати предметом окремих дискусій.
Перехід розтягнуть на кілька років
Нові правила не планують вводити одномоментно. Якщо закон буде остаточно ухвалений, новий Митний кодекс має запрацювати з 1 грудня 2027 року, тоді як перехід на оновлені електронні системи триватиме до кінця 2029 року.
Це фактично залишає бізнесу та державним органам кілька років на адаптацію. Документ ще готуватимуть до другого читання, тому окремі положення можуть змінитися. Парламентська картка законопроєкту вже фіксує його перехід до стадії підготовки до другого читання.
Нагадаємо,
