Українські правоохоронці спільно з колегами з Латвії викрили масштабну шахрайську організацію, яка діяла на території Харкова та області. Зловмисники кол-центру ошукали латвійських громадян щонайменше на 4 млн гривень, використовуючи методи соціальної інженерії та віддалений доступ до їхніх смартфонів.
Про це повідомляє Кіберполіція України.
Як працювала схема?
За даними слідства, аферисти купували в даркнеті або в інших угруповань бази контактів людей, які раніше вже втратили гроші через фейкових брокерів чи криптопіраміди. Далі ділки діяли за чітким сценарієм. Вони телефонували жертвам, представляючись працівниками юридичної компанії, та обіцяли допомогти повернути втрачені інвестиції. Оскільки організатори не володіли латвійською, вони змушували потерпілих переходити на російську мову, а щоб викликати максимальну довіру, демонстративно відмовлялися від будь-яких передоплат.
Далі, для нібито "верифікації особи" та активації електронного підпису Smart ID жертв вмовляли встановити програму віддаленого доступу. Після отримання контролю над пристроєм та онлайн-банкінгом, шахраї від імені потерпілих оформлювали онлайн-кредити. При цьому гроші одразу ж переказували на підконтрольні рахунки, а потім виводили через криптовалюту, щоб ускладнити відстеження.
Деяких жертв навіть змушували переоформлювати отримання пенсій, відкривати нові рахунки або залучати "довірених осіб", отримуючи таким чином тотальний контроль над їхніми фінансами.
Чітка ієрархія та затримання
Кіберполіція з'ясувала, що кол-центр працював як злагоджена корпорація, у якій одні "працівники" відповідали за психологічний прогрів жертв, інші – за технічний злам банкінгу та виведення грошей. Також були адміністратори, які навчали персонал.
У межах спецоперації правоохоронці затримали п'ятьох фігурантів: двом ключовим організаторам суд вже обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ще трьом – цілодобовий домашній арешт. Підозрюваним загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за шахрайство в особливо великих розмірах та втручання в роботу інформаційних систем.
Нагадаємо, раніше Finteco писало про реєстрацію у Верховній Раді законопроєкту, який суттєво посилить захист клієнтів банків, що постраждали від онлайн-шахраїв.
