Міські ради обласних центрів України у поточному році спрямовують найбільшу частину бюджетних коштів на заробітну плату та компенсації працівникам. За даними оновленого Реєстру публічних фінансів, на ці цілі витрачається майже 40% усіх коштів, що становить 915 млн гривень. Платформа Опендатабот проаналізувала витрати державних та комунальних установ, виявивши структуру розподілу бюджетних ресурсів. Загальний обсяг витрат міських рад у 2025 році досяг майже 2,3 млрд гривень.
Розподіл решти бюджетних витрат
Другою за величиною статтею витрат є придбання матеріалів та обладнання, на що виділяється близько 12% бюджету або 271 млн гривень. Майже стільки ж коштів спрямовується на капітальні інвестиції та видатки – 257,5 млн гривень.
Єдиний соціальний внесок займає майже 9% у структурі витрат міських рад, що становить 199 млн гривень. На оплату різноманітних послуг виділяється 4% бюджету або 90 млн гривень.
Особливості окремих міст
Чернігівський виконавчий комітет майже половину свого бюджету спрямував на капітальні трансферти, включаючи модернізацію, реконструкцію та будівництво об'єктів. Сума цих витрат склала 37,3 млн гривень.
Дніпровська міська рада виділила значну частину бюджету на обслуговування боргових зобов'язань – 46% або 56,8 млн гривень. Така структура витрат свідчить про фінансові виклики, з якими стикається місто.
Харківська міська рада продемонструвала унікальний підхід до бюджетних пріоритетів, витративши понад 24 мільйони гривень на стипендії почесним громадянам міста. Це становить 17% від загального бюджету ради.
Аналіз показує значні відмінності у пріоритетах витрачання коштів між різними міськрадами. Криворізька міська рада у поточному році витратила найбільшу суму не на традиційні сфери освіти чи інфраструктури, а на судові збори та стягнення – понад 750 тисяч гривень.
Витрати центральних установ
За традицією, найбільші обсяги бюджетних коштів у державі витрачають великі центральні установи. Пенсійний фонд очолює рейтинг з витратами 688 млрд гривень, за ним йдуть Податкова служба з 276,9 млрд, Казначейська служба з 176,2 млрд гривень.
Національна служба здоров'я витратила 78,4 млрд гривень, а Міністерство освіти і науки – 71,8 млрд гривень. Ці показники відображають масштаби державного фінансування ключових сфер суспільного життя.
