На українців чекає підвищення податків. Відповідний законопроект розробив уряд, а Верховна Рада має розглянути його наприкінці серпня. Раніше парламент навряд чи приступить до розгляду, оскільки незабаром депутати, швидше за все, почнуть брати імпровізовані відпустки (хоча до завершення воєнного стану вони й не мають права цього робити, всі розуміють, що серпень у Раді – це "мертвий" сезон навіть попри війну).
Про це чому та наскільки підвищать податки в Україні, розбиралось видання Finteco.
Скрутне економічне становище
На третьому році війни Україна опинилася в скрутному економічному становищі – в умовах постійного військового напруження та подекуди навіть ескалації нам значно бракує коштів на оборонні потреби. Так сталося через низку причин, головною з яких є, мабуть, надмірна надія українських посадовців на безперебійну допомогу від США.
Білий дім ухвалив рішення про виділення допомоги нашій державі не на початку року, на що розраховував Київ, а аж у другій декаді квітня. Через це Україні довелося витрачати на закупівлю озброєнь та боєприпасів кошти з власного бюджету, які призначалися на кінець 2024-го. Водночас в Україні триває мобілізація, яка потребує значного і системного фінансування.
Запізніла американська допомога не змогла закрити всі фінансові діри, тому перед українською владою постало завдання терміново розв'язати проблему нестачі грошей на війну. Відповідно, уряд зареєстрував законопроект, який передбачає чотири джерела фінансування оборонної сфери. Це має збільшити видатки на оборону (і не тільки) на понад 500 млрд гривень. До цих джерел належать:
- перевиконання плану доходів, зумовлене збільшенням обсягів імпорту та зростанням курсу долара;
- зменшення видатків за певними програмами;
- державні запозичення на внутрішньому ринку;
- збільшення податків.
Урядовці передбачають, що шляхом підвищення розміру податків та деяких інших змін у системі оподаткування бюджет має поповнитися приблизно на 140 млрд гривень.
Які податки пропонує підвищити уряд
Спочатку Кабінет Міністрів пропонував підвищити не лише військовий збір (ВЗ), а й податок на додану вартість (ПДВ) до 22-23% (зараз він становить 20%), але в кінцевому варіанті від збільшення ПДВ вирішив все ж таки відмовитися. Замість цього було рекомендовано суттєво розширити базу оподаткування за рахунок військового збору та підвищення його ставки.
Зміни щодо військового збору для фізичних та юридичних осіб
Головна зміна, згідно з новим законопроектом, який вносить правки до держбюджету та Податкового кодексу, полягає в тому, що розмір військового збору для фізичних осіб зросте до 5% (поки що діє 1,5%).
Також планується встановити військовий збір для тих категорій населення, які раніше його не сплачували. Зокрема, під це правило потрапляють:
- юридичні особи, які перебувають на основній або спрощеній системі оподаткування (розмір ВЗ складатиме 1% від доходу);
- ФОПи (фізичні особи-підприємці) 1-ї, 2-ї та 4-ї груп (розмір ВЗ – 5% від двох мінімальних заробітних плат на місяць, що дорівнює 800 грн);
- ФОПи 3-ї групи (розмір ВЗ – 1% від доходу).
Слід зазначити, що ФОПи 3-ї групи сумарно повинні будуть сплачувати 6% (крім 1% на ВЗ ще й 5% на єдиний податок).
Запровадження військового збору на деякі операції
Уряд вирішив не просто підвищити розмір ВЗ та розширити перелік осіб, які мають його сплачувати, а ще й запровадити цей вид податку на окремі операції. Ця ідея була напрацьована ще взимку цьогоріч. Саме тоді здійснювався пошук джерел доходів, що становлять 0,5% від ВВП. Зокрема, до них належать:
- придбання банківських металів у банків;
- продаж нерухомого майна, який здійснюють фізичні особи за умови, що протягом року вони продали один об'єкт нерухомості;
- надання послуг мобільного зв'язку постачальниками ЕКП (електронних комунікаційних послуг).
За ці три операції уряд пропонує стягувати військовий збір у розмірі 5% (від вартості, доходу й тарифу відповідно).
Дещо більший ВЗ (15% від вартості) буде стягуватися за придбання легкового автомобіля. При цьому немає значення, яка особа його купила: юридична чи фізична. Єдиний виняток – особи з інвалідністю.
Найбільший розмір ВЗ (30% від вартості) встановлено на операцію продажу ювелірних виробів (із золота, платини та дорогоцінного каміння), які реалізують підприємства, установи та організації, а також ФОП.
Інші зміни
Зміни передбачені також в адмініструванні деяких інших податків. Зокрема, йдеться про запровадження авансового внеску з податку на прибуток, що стосується підприємств, які продають пальне. Авансовий внесок встановлено в розмірі половини мінімальної заробітної плати, тобто 4000 гривень, за кожен кубометр резервуарів, у яких зберігається дизельне пальне та бензин.
Крім того, платники податків будуть зобов'язані здійснювати інвентаризацію головних засобів, готівки та товарно-матеріальних цінностей, якщо цього вимагатиме контрольний орган.
Ще одне нововведення – це дозволити Державній податковій службі безпосередньо контролювати процес інвентаризації, а якщо платник податків не погоджуватиметься на це, то його майно будуть арештовувати.
Також урядовці змінили правило оподаткування імпортним ПДВ міжнародних посилок, а саме знизили поріг зі 150 до 45 євро. Це означає, що оподаткуванню не підлягатимуть лише ті товари, які вартують менше, ніж 45 євро, а отже, посилки з-за кордону суттєво подорожчають.
До того ж уряд вирішив, що поповнити держбюджет можна ще й за рахунок акцизного податку на солодку воду. Якщо Верховна Рада схвалить відповідний законопроект, то за 100 грамів цукру (або будь-яких інших підсолоджувачів) у літрі напою стягуватиметься 0,1 євро.
Водночас на початку повномасштабної війни президент Володимир Зеленський обіцяв українцям, що податки під час воєнного стану в Україні збільшувати не будуть. У свою чергу, прем'єр-міністр Денис Шмигаль навіть цьогоріч, у червні, запевняв, що уряд не обговорює питання підвищення податків.
Фахівці зазначають, що єдина альтернатива підвищенню податків – це емісія гривні, яка, здається, цього року вже неминуча. Питання полягає тільки в тому, які масштаби та наслідки для платоспроможності кожного українця вона за собою потягне. Водночас голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев нещодавно зазначив, що "хороших" способів покриття дефіциту бюджету в України не залишилось і визначив емісію як найгірший варіант. За його словами, у 2022 році держава вже запускала цей механізм на суму 400 млрд гривень, що спричинило тоді інфляцію в 26%.
Скоріше за все, рішення про підвищення податків буде прийняте Верховною Радою, оскільки саме цей спосіб дозволить державі швидко отримати фінанси в необхідних обсягах. Та й Міністерство фінансів називає збільшення податків найбільш м'яким варіантом. Але разом із тим це може потягнути за собою поширення опозиційно-бунтівних настроїв у суспільстві, що зіграє на руку ворогу.
