В Україні розпочато формування мережі так званих "енергетичних сот" – автономних або напівавтономних кластерів, здатних забезпечувати роботу критичної інфраструктури навіть у разі пошкодження центральної енергосистеми.
Про підхід до побудови нової архітектури енергетичної безпеки повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль під час засідання Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України.
Запропонована модель передбачає поєднання кількох рівнів генерації та розподілу енергії. Базовим елементом залишатиметься атомна генерація, яка забезпечує стабільність енергосистеми. У цьому контексті держава планує і надалі розвивати ядерну енергетику як ключову складову енергобалансу.
Другий рівень охоплює розвиток гнучких потужностей і нової генерації. Йдеться про маневрові електростанції, системи накопичення енергії та будівництво нових об'єктів у регіонах із технічним дефіцитом потужностей. Уже у 2026 році передбачено проведення конкурсу на створення до 1,3 ГВт нової генерації, зокрема у Полтавській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Київській, Одеській та Дніпропетровській областях.
Локальна автономія та роль громад
Третій рівень зосереджений на розвитку локальної автономії. Йдеться про впровадження когенераційних установок, малих газових електростанцій і децентралізованих систем тепло- та водопостачання. Такий підхід дозволяє громадам забезпечувати базові потреби навіть у кризових умовах.
Очікується, що ключову роль у реалізації цього рівня відіграватимуть органи місцевого самоврядування. Від них залежить швидкість впровадження децентралізованих рішень і ефективність взаємодії з державними інституціями.
Запровадження мережі "енергетичних сот" розглядається як стратегічний крок до підвищення стійкості енергетичної інфраструктури в умовах постійних ризиків. Така модель має забезпечити безперервність функціонування критично важливих об'єктів і зменшити залежність від централізованого енергопостачання.
Раніше Кабмін України виділив перший транш обсягом 12,85 млрд грн на реалізацію регіональних Планів стійкості. Ці кошти спрямують на захист та модернізацію 209 об'єктів критичної інфраструктури, насамперед у прифронтових областях та на Київщині.

