Угорщина намагалася через суд повернути собі можливість впливати на рішення ЄС щодо доходів від заморожених російських державних активів. Однак юридичний маневр Будапешта завершився без результату: Генеральний суд Євросоюзу відхилив позов, оскільки визнав, що не має повноважень розглядати цю категорію справ.
Про це повідомляє Reuters.
Водночас суд не став ні скасовувати механізм використання коштів, ні оцінювати аргументи Угорщини по суті. Саме це робить рішення важливим для подальшої політики ЄС щодо російських активів.
Угорщина спробувала оскаржити вже ухвалене рішення
Будапешт виступив проти схеми, за якою надзвичайні доходи від активів російського Центробанку можуть використовуватися для підтримки України. Угорський уряд звернувся до суду ще у 2025 році, намагаючись оскаржити рішення Ради ЄС та пов'язані з ним рішення Європейського фонду миру.
Аргумент Будапешта полягав у процедурі голосування. Угорщина наполягала, що її утримання під час ухвалення відповідних рішень не можна трактувати як згоду на подальше спрямування доходів від російських активів без її підтримки.
Ключовим у нинішньому рішенні стала не позиція суддів щодо російських грошей, а межі їхніх повноважень. Генеральний суд ЄС є другою за рівнем судовою інстанцією Євросоюзу. Однак у цій справі він дійшов висновку, що оскаржене рішення належить до сфери спільної зовнішньої та безпекової політики, а отже, суд не має юрисдикції для його перегляду. Тому Будапешт не отримав того, заради чого звертався до суду.
Для України важливий саме відсутній блокуючий ефект
Рішення не означає, що суд окремо визнав механізм використання доходів законним. Але воно й не створило нового юридичного бар'єра для його функціонування. ЄС уже використовує прибутки, отримані від заморожених російських активів, для підтримки України. Водночас питання самих активів залишається значно складнішим.
За оцінкою Reuters, у Євросоюзі заблоковано близько 210 млрд євро активів російського Центробанку. Київ наполягає на необхідності їх використання для фінансування України, тоді як частина європейських держав побоюється юридичних наслідків та можливих позовів з боку Росії.
Наступна суперечка буде значно масштабнішою
Нинішня справа стосувалася передусім доходів від заморожених коштів, а не передачі Україні самого російського капіталу. Саме тут проходить головна межа нинішньої європейської політики. Використання прибутків від активів уже стало діючим інструментом допомоги Україні. Натомість конфіскація або пряме використання самого капіталу потребує значно складнішого політичного та юридичного рішення.
Нагадаємо, у Європейському Союзі відновлюється дискусія про використання російських державних активів для фінансування України. Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща виступають за те, щоб Єврокомісія знову зайнялася пошуком юридичного та технічного механізму для залучення заморожених резервів Центрального банку Росії.
