Українські торговельні мережі поступово відмовляються від надмірної залежності від великих розподільчих центрів. Через російські удари по складській інфраструктурі ритейлери змушені шукати більш стійку модель, у якій товари проходитимуть через кілька менших регіональних хабів.
Це може змінити не лише систему доставки, а й звичний для покупців асортимент та рівень цін у різних частинах країни. Про це у коментарі Delo.ua розповів експерт із маркетингу роздрібної торгівлі Володимир Поліщук.
За його словами, український ритейл переходить від моделі, побудованої навколо кількох великих складів, до більш розподіленої системи. Йдеться не лише про перенесення потужностей у західні області, а про створення кількох незалежних логістичних точок.
Які товари можуть подорожчати найбільше
Збільшення витрат на транспортування найбільше відчуватиметься у категоріях, де товар має невисоку ціну порівняно з обсягом або вагою. Серед них вода та напої, молочна продукція, овочі й фрукти, заморожені продукти, корми для тварин, паперові вироби та частина недорогих непродовольчих товарів.
Водночас довший маршрут не означає автоматичного пропорційного зростання ціни. Додаткові витрати можуть розподілятися між торговельною мережею, виробником і покупцем.
Експерт оцінює, що для окремих товарних категорій подорожчання може становити 5–8%. Однак це не стосується всього ринку. Якщо логістика займає лише невелику частину кінцевої вартості товару, вплив зміни маршруту буде значно меншим.
Великі мережі також можуть певний час компенсувати додаткові витрати за рахунок власної маржі. Проте постійно утримувати колишній рівень цін за нової структури витрат бізнесу буде складніше.
Що буде з асортиментом
Ще одним наслідком перебудови логістики може стати різниця у виборі товарів залежно від регіону.
Якщо доставка певної продукції на значну відстань стає економічно невигідною, мережа може скоротити її присутність у конкретному регіоні. Замість цього магазини отримуватимуть товари від місцевих виробників.
Таким чином, одна й та сама торговельна мережа в різних областях може поступово мати різний набір продукції. Особливо це стосується товарів із низькою маржинальністю та невисокою швидкістю продажів.
Для локальних виробників така ситуація, навпаки, створює нові можливості. Вони можуть конкурувати з великими постачальниками завдяки близькості до магазинів і нижчим витратам на доставку.
Чому ритейл не просто переноситиме склади на захід
Переміщення складських потужностей у західні регіони також має свої обмеження. Концентрація великої кількості об'єктів в одному напрямку створює нові ризики, а доступних складських площ стає менше.
Тому компанії зацікавлені не в тому, щоб просто знайти нове місце для одного великого центру, а в тому, щоб розподілити логістичні потоки між кількома майданчиками.
Така модель дорожча. Вона потребує додаткового персоналу, обладнання, транспорту та IT-інфраструктури. Компаніям також складніше управляти запасами, коли вони розміщені одночасно на багатьох складах.
Проте під час війни розподіл ризиків може бути важливішим за максимальну економію. Втрата одного великого розподільчого центру здатна паралізувати значну частину поставок, тоді як кілька незалежних хабів дозволяють продовжувати роботу навіть у разі проблем на одному з них.
У результаті український ритейл може отримати нову логістичну модель, де великі централізовані склади доповнюватимуться регіональними центрами. Для споживачів це означатиме можливу різницю в цінах і асортименті залежно від регіону, а також більшу присутність локальних товарів на полицях.
Раніше Finteco повідомляло, що молочні продукти в Україні можуть подорожчати на чверть.
