Для більшості користувачів "Дії" цифровий паспорт – звична частина повсякденного життя. Для людей, які роками залишалися в окупації, шлях до нього може починатися зовсім не з кількох натискань на екрані. Спочатку потрібно відновити документи, підтвердити особу та повернути власні дані в українські реєстри.
Про це повідомляє Мінцифри.
Відомство розповіло історії двох молодих українок, які після виїзду з тимчасово окупованих територій проходили цей шлях за підтримки Save Ukraine.
Спочатку потрібно було довести, хто ти
21-річна Олена залишила Донецьк після погроз з боку окупаційної влади через її допомогу українським військовим. Дівчина виїхала практично без українських документів: частина була втрачена через бойові дії, інші – вилучені під час проходження ворожого контролю.
У Києві єдиним документом, який залишився, стало свідоцтво про народження. Для оформлення паспорта Олені довелося звертатися до суду — знайти людей із Донецька, здатних підтвердити її особу, було надзвичайно складно.
Проблеми не закінчилися після отримання паспорта. Під час користування цифровими сервісами виникли труднощі з отриманням окремих довідок: частина інформації про її життя на окупованій території не була доступна українським електронним системам. Питання вдалося вирішити через особисте звернення до ЦНАПу.
Для Анни цифровізація також почалася офлайн
Інша героїня, Анна, виросла в окупованому Криму. Після переїзду на підконтрольну Україні територію вона зіткнулася з іншою проблемою: автоматична авторизація в "Дії" не спрацювала.
Дівчині довелося пройти ідентифікацію через BankID. Згодом виникли труднощі з оформленням статусу внутрішньо переміщеної особи, оскільки система не змогла автоматично підтвердити кримську реєстрацію.
Те, що для більшості українців є цифровою процедурою, для людей з окупованих територій нерідко перетворюється на комбінацію онлайн- та офлайн-процедур.
Чому "Дія" не завжди може знайти людину
У Мінцифри пояснюють, що застосунок не є окремим сховищем усієї інформації про громадянина. Він працює з даними державних реєстрів.
Якщо людина роками жила в окупації, її відомості могли не оновлюватися, бути втрачені або залишитися поза українською цифровою інфраструктурою. У такому випадку система не може автоматично підтвердити особу – і це не технічний збій, а результат необхідності додаткової перевірки.
Саме тому цифрові сервіси доповнюють ЦНАПи та "Дія.Центри". Якщо алгоритм не може завершити процедуру, людині допомагають відновити інформацію офлайн.
Повернення не закінчується евакуацією
Для тих, хто виїжджає з окупації, відновлення документів стає окремим етапом повернення до нормального життя. Втрачені паспорти, відсутні записи в реєстрах, зруйновані архіви та необхідність додатково підтверджувати особу створюють бар'єри вже після фізичного порятунку.
За даними Мінцифри, Save Ukraine допомогла повернути з тимчасово окупованих територій 1 633 дитини. Тому поява українського паспорта в смартфоні для таких людей має зовсім інший зміст. Це момент, коли після років життя поза українською системою держава знову отримує можливість цифрово підтвердити людину, а людина матиме повний доступ до власних документів і державних послуг.
Нагадаємо, з 17 серпня 2026 року українці, які хочуть оформити ID-картку або закордонний паспорт у центрах ДП "Документ" у Гданську та Кракові, більше не зможуть просто прийти без запису. Про нові правила повідомили в самому підприємстві.
