Війна з Росією серйозно змінила на ринок праці України, змусивши підприємства шукати нестандартні рішення для подолання гострої нестачі кадрів. Згідно з даними Національного банку України, з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року країна втратила понад чверть своєї робочої сили. Тому все частіше компанії заповнюють вільні "чоловічі" вакансії, наймаючи жінок, пенсіонерів чи молодь.
Як повідомляє агентство Reuters, ця ситуація змушує компанії переглядати традиційні підходи до найму та управління персоналом, щоб забезпечити безперервність бізнес-процесів та підтримати економічне зростання.
Масштаби проблеми
Дослідження, проведене Міністерством економіки України, виявило гостру проблему на ринку праці. Опитування, що охопило більше 3000 підприємств, показало, що для майже двох третин компаній найбільшим викликом є залучення кваліфікованого персоналу. Особливо відчутний дефіцит кадрів у секторах, які традиційно вважалися "чоловічими". Будівельна галузь, транспортна сфера та гірничодобувна промисловість опинилися у найскрутнішому становищі. Ці галузі зазнали найсильнішого удару через масштабну мобілізацію чоловіків працездатного віку – від 25 до 60 років – до лав Збройних Сил України.
Тетяна Петрук, директор зі сталого розвитку металургійної компанії "Метінвест", одного з найбільших роботодавців України, підкреслює критичність ситуації. На підприємстві, де працює близько 45 000 осіб, наразі відкрито близько 4000 вакансій.
Нові стратегії найму
Щоб подолати кадровий дефіцит, українські компанії впроваджують інноваційні підходи до найму та управління персоналом. Одним з ключових напрямків є гендерна диверсифікація. Підприємства активно залучають жінок на посади, які раніше вважалися суто чоловічими. Наприклад, у сільськогосподарському секторі Миколаївської області жінок навчають керувати тракторами. Жінки також все частіше працюють водіями трамваїв та вантажівок, шахтарями, охоронцями та складськими робітниками.
Компанія "Сільпо", що є частиною Fozzy Group, демонструє інноваційний підхід до подолання кадрового дефіциту. За словами директора з персоналу Любові Українець, підприємство активно залучає жінок на посади, які раніше вважалися суто чоловічими. Зокрема, в компанії вже працює шість водійок вантажівок, і ця тенденція поширюється на інші "нетрадиційні" для жінок ролі. "Сільпо" робить ставку на навчання та розвиток, пропонуючи можливості кар'єрного зростання навіть для кандидатів з мінімальним досвідом.

Паралельно з гендерною диверсифікацією, українські компанії активно залучають молодь до робочого процесу. "Сільпо" розробила спеціальні програми для підлітків, пропонуючи їм стартові позиції в мережі супермаркетів. Це дозволяє молодим людям отримати перший офіційний досвід роботи та розпочати свою кар'єру.
Не відстає від цієї тенденції і телекомунікаційний сектор. Vodafone Україна запустив масштабну ініціативу, спрямовану на працевлаштування молоді. Програма охоплює 12 міст країни і надає можливість півсотні підлітків зробити перші кроки у професійному житті. За словами представників компанії, ця ініціатива має подвійну мету: надати молоді цінний досвід роботи та сформувати потенційний кадровий резерв для майбутнього розвитку компанії.

Крім того, підприємства також звертаються до працівників старшого віку та пенсіонерів. Роботодавці все частіше визнаю досвід та готовність до роботи, які має старше покоління, цінними активами в умовах кадрового дефіциту.
Адаптація бізнес-процесів
Окрім зміни підходів до найму, компанії адаптують свої бізнес-процеси до нових реалій. Це включає впровадження автоматизації для зменшення залежності від ручної праці, ротацію персоналу між різними посадами для покриття критичних потреб, розширення посадових інструкцій для існуючих співробітників та підвищення заробітних плат.
Варто додати, що середня місячна заробітна плата зросла до більш як 21 000 гривень порівняно з приблизно 14 500 гривень рік тому. Раніше ми розповідали, в яких галузях зафіксовано найбільший приріст
Державна підтримка та перекваліфікація
Уряд України та міжнародні партнери запустили ряд програм, спрямованих на перекваліфікацію працівників. Заступник міністра економіки Тетяна Бережна зазначає, що зараз надається можливість кожній людині за рахунок держави здобути нову професію, затребувану на ринку праці, або підвищити свій професійний рівень.
Крім того, уряд надає критично важливим компаніям повну чи часткову відстрочку від мобілізації для їхніх співробітників. У секторах енергетики та виробництва зброї 100% працівників мають право на відстрочку від призову. В інших галузях компанії можуть бронювати до 50% чоловіків.
Довгострокові наслідки та перспективи
Експерти Київської школи економіки відзначають помітний відхід від гендерних та вікових упереджень при відборі кандидатів. Ця тенденція поширюється і на підприємницький сектор, де частка жінок-підприємців суттєво зростає.
Незважаючи на поточні труднощі, ці зміни можуть мати позитивний довгостроковий вплив на ринок праці України, сприяючи більшій різноманітності та інклюзивності в робочому середовищі. Однак, компанії та економісти очікують, що ринок праці матиме ці проблеми в найближчому майбутньому. А це вимагатиме подальшої адаптації та інновацій у сфері управління людськими ресурсами.

