Цифровізація в Україні дісталася і до духовного життя. Та попри те, що український IT-сектор створює для вірян релігійні tech-проєкти й запускає мобільні застосунки, повний перехід релігії у цифру все ще неможливий.
Про те, які цифрові релігійні сервіси вже створено в Україні, пише LIGA.net.
Які релігійні застосунки існують в Україні?
За даними видання, питанням цифровізації віри займаються переважно волонтерські та некомерційні проєкти, які існують коштом пожертв або власними інвестиціями розробників. Серед найпопулярніших релігійних tech-сервісів можна виокремити наступні:
- "Моя Церква" – це офіційний застосунок ПЦУ (понад 55 000 завантажень). Дозволяє знайти найближчий храм на карті, читати молитви, слідкувати за церковним календарем та навіть спілкуватися зі священником в онлайн-чаті.
- "єЦерква" – некомерційна платформа, до якої вже приєдналося вже 28 парафій в Україні та одна в Австрії. Робота платформи сфокусована на розкладі богослужінь, можливості подати молитовне прохання та позбавити священників зайвої паперової рутини.
- "Молитва Церкви" – це застосунок із богослужбовими текстами візантійського обряду, яким активно користуються і греко-католики, і православні. Аудиторія користувачів цього застосунку досить різноманітна й включає не лише людей старшого віку, а й підлітків.
- Електронні книги-застосунки на кшталт "Православний Молитовник", "Требник" тощо. По суті, це зручні цифрові аналоги церковних книг з можливістю налаштування шрифту та темного режиму.
Чому релігійні цифрові сервіси стали популярними?
Застосунки релігійної тематики стали особливо актуальними через повномасштабну війну, коли багато українців були змушені покинути свої домівки. Для переселенців та біженців такі цифрові платформи виступають справжнім рятівним колом – вони дають змогу швидко знайти храм у незнайомому місті або за кордоном, а також підтримувати зв'язок з громадою на відстані.
Окрім вірян, цифрові технології значно спрощують життя і самому духовенству, оскільки дають змогу зменшити кількість паперової роботи (ведення журналів, списків тощо парафії поступово переносять у хмарні сервіси). Та попри стрімку цифровізацію (онлайн-трансляції богослужінь, церковні застосунки та парафіяльні чати у Viber чи Telegram), розробники teсh-проєктів переконані, що повна цифровізація віри неможлива.
"Віра – це простір духу, який не піддається кодуванню. Неможливо перетворити щиру молитву на рядок у базі даних", – наголошує автор "єЦеркви".
Разом з тим, релігієзнавці погоджуються з тим, що згадані вище інструменти допомагають людині зробити крок до реального храму, де виключно в офлайні можна відчути на собі усі ключові таїнства – хрещення, вінчання, причастя та сповідь.
Нагадаємо, раніше уряд запустив нові цифрові сервіси для ветеранів у "Дії".
