Україна стала однією із семи держав, які брали участь у розробці оновлених європейських рекомендацій з онлайн-безпеки. Після погодження документ Рада Європи застосує як орієнтир для 46 країн, формуючи нові підходи до роботи цифрових платформ і захисту користувачів у мережі.
Про це повідомив т.в.о міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков.
Однією з ключових змін стане вимога до платформ пояснювати принципи формування контенту. Користувачі зможуть бачити, чому певні дописи отримують більше охоплення, а інші – навпаки обмежуються у видачі. Це має зменшити непрозорість алгоритмічних рішень, які впливають на інформаційні стрічки.
Контроль над стрічкою та рішеннями платформ
Нові правила передбачають розширення можливостей персоналізації контенту. Користувачі отримають більше інструментів для налаштування рекомендацій і зможуть частково відмовлятися від алгоритмічного підбору контенту. Окремо закріплюється право на зрозуміле пояснення блокувань і механізм оскарження рішень цифрових платформ.
Реклама, ризики та доступ до даних
Рекомендації також посилюють вимоги до прозорості онлайн-реклами – користувачі зможуть бачити, хто саме їх таргетує та за якими критеріями. Платформи повинні оцінювати потенційні ризики для прав людини, особливо щодо вразливих груп. Водночас незалежні дослідники отримають розширений доступ до даних для аналізу впливу алгоритмів на суспільство.
Окремо підкреслюється, що в рекомендаціях враховано український досвід протидії дезінформації під час війни. Це посилило практичну складову документа та закріпило роль України як активного учасника формування сучасних правил цифрового простору в Європі.
Нагадаємо, раніше Міністерство цифрової трансформації представило концепцію оновленої хмарної стратегії, яка має забезпечити безперервність роботи державних систем навіть під час атак чи технічних збоїв.
