Українська промисловість у лютому 2026 року пережила різкий ціновий зсув. Промислова інфляція зросла на 22,3% за один місяць і на 34,5% за рік. Такий масштаб змін не фіксувався з середини 90-х і виглядає як різкий "перезапуск" вартості виробництва.
Про це свідчать дані Держстату.
Ключова причина – не попит і не дефіцит, а адміністративне рішення у сфері енергетики. Зростання тарифів на електроенергію, газ і тепло більш ніж на 50% фактично стало каталізатором, який одномоментно підняв витрати для більшості підприємств.
Яких промислових галузей найбільше торкнувся зріст інфляції
Після енергетичного імпульсу подорожчання почало поширюватися далі. Так, окремі сегменти промисловості – зокрема технологічне виробництво та важка індустрія – також показали помітне зростання цін. Це свідчить про ланцюгову реакцію, коли базові витрати трансформуються у дорожчу кінцеву продукцію.
Попри драматичні показники, цей стрибок має особливу природу. Він виник через регуляторне коригування, а не через системні економічні процеси. Тобто це не класична інфляційна хвиля, а різке "переналаштування" цінової бази.
Наслідки зростання промислової інфляції вже відчутні
Навіть тимчасовий ефект зростання промислової інфляції має довгострокові ризики. Так, виробники отримують дорожчу собівартість, бізнес – менші маржі, а споживачі – потенційно вищі ціни.
Головна інтрига зараз у тому, чи залишиться цей стрибок одноразовим шоком. Інакше він може стати початком більш тривалого періоду підвищення цін у промисловості.
