Кабінет міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт нового Трудового кодексу, який передбачає право роботодавців на відеоспостереження за працівниками та моніторинг їхньої робочої кореспонденції.
Документ №14386 направлений до Комітету з питань соціальної політики.
Що дозволить новий кодекс
Статті 35 та 36 проєкту передбачають два види контролю за працівниками:
- відеоспостереження на робочому місці, яке знаходиться в приміщенні або на території роботодавця,
- моніторинг робочої кореспонденції та файлів на корпоративних пристроях.
Обидва заходи названі крайньою формою контролю, яку можна застосовувати лише за умови неможливості або неефективності альтернативних способів. Роботодавець зобов'язаний заздалегідь поінформувати працівника про встановлення камер або запровадження моніторингу, а також обґрунтувати об'єктивну необхідність таких заходів.
Умови та обмеження
Відеозаписи зберігаються щонайменше три місяці. На вимогу працівника роботодавець має надати відповідний фрагмент запису, який може слугувати доказом у трудовому спорі. Передавати відеозаписи третім особам без письмової згоди працівника заборонено, окрім випадків, передбачених законом.
Відеоспостереження та моніторинг не можуть порушувати право працівника на повагу до особистого та сімейного життя. Повідомити про стеження роботодавець може різними способами — від підпису на документі до електронного повідомлення.
Де ризики
Критики звертають увагу на суттєву проблему — механізм контролю за самим контролем фактично залишається в руках роботодавця. Саме він визначає порядок обліку відеозаписів, оцінює об'єктивну необхідність встановлення камер і обирає спосіб повідомлення працівника.
Новий Трудовий кодекс загалом замінить радянський Кодекс законів про працю та інкорпорує норми законів про оплату праці, відпустки, колективні договори та порядок вирішення трудових спорів. Проте ряд аналітиків вважає, що окремі норми документа суттєво звужують гарантії працівників і змінюють баланс сил на користь роботодавців.
