Три роки тому, 1 жовтня 2022 року, Україна приєдналась до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Відтоді в міжнародному застосуванні запрацювала Нова комп'ютеризована транзитна система (NCTS), відома як "митний безвіз".
Про це повідомило Міністерство фінансів.
Завдяки NCTS український бізнес вже інтегрувався у митні правила ЄС і набував практичного досвіду, який стане основою для прозорої роботи на єдиному ринку після вступу України до Євросоюзу. До того ж, у 2024 році Україна перейшла на NCTS Фази 5 – останню версію транзитної системи, яка використовується країнами ЄС.
Результати за три роки
Система довела свою ефективність. З моменту запуску оформлено понад 231 тис. декларацій. Динаміка стабільно зростає:
- 2022 рік — понад 700 декларацій;
- 2023 рік — понад 41 тис.;
- 2024 рік — понад 94 тис.;
- за три квартали 2025-го — вже 95 тис., що перевищило показники попереднього року.
Найчастіше Україна виступала відправною стороною. Понад 173 тис. переміщень завершилися у країнах-учасницях Конвенції та ще 58 тис. — в Україні.
З початку дії системи у Держаній митній службі зареєстровано:
- 224 загальні гарантії на 625,6 млн євро;
- майже 28 тис. індивідуальних гарантій на 1,4 млрд євро.
Також українські гарантії активно використовуються в ЄС. Відомо, що понад 300 тис. транзитних декларацій було оформлено у Польщі, Литві та інших країнах. Однак "митний безвіз" має не лише політичну, а й економічну вагу. Він дозволяє підприємцям:
- швидше доставляти товари;
- зменшувати витрати;
- працювати за європейськими стандартами;
- посилювати довіру міжнародних партнерів.
Україна має безмитний режим не тільки з ЄС. Так, у червні 2025 року Канада продовжила дію такого режиму з Україною ще на рік.
