За перше півріччя 2025 року українські посадовці подали понад 706 тисяч декларацій – на 34% менше, ніж за аналогічний період 2024-го. При цьому кожна третя перевірена декларація містила свідомо неправдиві відомості.
Про це свідчать дані Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), які представив Опендатабот.
Загальна сума "похибок" сягнула понад 5,8 млрд грн. Усього з січня по червень 2025 року було подано 706 311 декларацій, 71% з яких – у березні. Кожна восьма декларація надалі була виправлена.
Загалом НАЗК провело 1 534 повні перевірки декларацій за 2024-2025 роки, із яких 78% (1 203 перевірки) вже завершено. Лише в 0,9% випадків (11 перевірок) не було виявлено жодних порушень. Водночас перевіркам підлягали лише ті декларації посадовців, які алгоритми НАЗК визначили як високоризикові.
Які порушення найпоширеніші
Зазначається, що у 45% перевірених декларацій (558 випадків) посадовці допускали порушення, за які передбачено дисциплінарну відповідальність. Це випадки, коли "помилка" не перевищує 100 прожиткових мінімумів (приблизно 302 тис. грн).
Водночас у 423 деклараціях (третина всіх перевірених) було виявлено ознаки подання завідомо недостовірних відомостей. Це вже підстава для кримінального провадження за ст. 366-2 ККУ. Сума таких порушень склала понад 5,8 млрд грн, або в середньому 13,6 млн грн на одну декларацію.
За результатами таких порушень:
- 358 справ відкрили у 2024 році, ще 258 – у 2025-му.
- Лише 6–7% справ доходять до суду.
- У 2024 році було вручено 33 підозри, цьогоріч – 24.
- До суду дійшло 20 справ у 2024-му та 17 – у 2025-му.
Також відомо, що у 13% декларацій (159 випадків) було зафіксовано адміністративне правопорушення за ст. 172-6 КУпАП – декларанти вказали недостовірні відомості. Загальна сума таких "помилок" – понад 129,5 млн грн, або в середньому 814 тис. грн на декларацію. Штраф за це – від 17 000 до 42 500 грн.
Повідомляється, що у 2% декларацій (21 випадок) виявлено ознаки незаконного збагачення (ст. 368-5 ККУ) на суму 646,2 млн грн – по 30,7 млн грн на особу в середньому. Проте результативність проваджень ще нижча: цьогоріч до суду дійшла лише одна справа. У 30 деклараціях (3%) ідеться про необґрунтованість активів (ст. 290 ЦПК), загалом на 129,1 млн грн.
Окремі декларації одночасно містили порушення кількох норм:
- 18 декларацій – і недостовірність даних, і ознаки незаконного збагачення,
- 24 – недостовірні дані та необґрунтованість активів.
Проблема неправдивих декларацій
Як зазначає Опендатабот, наразі в Україні фактично безкарно можна помилятися на сотні тисяч гривень. Якщо сума не перевищує встановленого порогу, покарання обмежується доганою або позбавленням премії. Натомість за мільйонні "неточності" можливі кримінальні справи, хоча більшість із них не доходить до вироків.
Дані з декларацій посадовців доступні в Опендатаботі та чатботі. Там можна шукати за ПІБ і бачити стислі витяги з декларацій за різні роки: посаду, доходи, авто, нерухомість тощо.
Раніше Finteco повідомляло, що Верховна Рада України 17 червня ухвалила у другому читанні законопроєкт №13271-1, який передбачає оновлення критеріїв відповідальності за корупцію. Подробиці – за посиланням.
