Україна демонструє один із найдинамічніших прогресів серед країн-учасниць Огляду антикорупції та доброчесності 2026 року. Його представила Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) спільно з НАЗК та урядовим офісом євроінтеграції.
Про це повідомляє Служба віце-прем'єр-міністра України.
Звіт охопив 62 країни (37 членів ОЕСР і 25 партнерів) та базується на системі Public Integrity Indicators. Це дозволяє порівнювати якість антикорупційних політик і практичну ефективність інституцій.
Україна перевищує середні показники ОЕСР за ключовими параметрами
Згідно з даними організації, Україна суттєво випереджає середні показники країн ОЕСР у низці сфер:
- 73% виконання критеріїв нормативного регулювання (середній рівень ОЕСР – 38%);
- 80% імплементації практик (ОЕСР – 32%).
Найвищі результати зафіксовано у:
- судовій системі – до 97% нормативної відповідності;
- лобіюванні – рівень, співставний із лідерами (Канада, Франція, Естонія);
- політичних фінансах – повна відповідність регуляторним вимогам;
- конфлікті інтересів – 100% нормативного покриття.
Фокус оцінки: не лише закони, а й реальна практика
Методологія ОЕСР базується не лише на аналізі законодавства, а й на тому, як ці норми працюють на практиці – від антикорупційних стратегій до контролю у сфері публічних закупівель, дисциплінарних процедур і прозорості інституцій. Окремо було відзначено розвиток механізмів у судовій та прокурорській системах, а також удосконалення управління корупційними ризиками у державному секторі.
Представники ОЕСР підкреслили, що за останній рік Україна суттєво зміцнила архітектуру публічної доброчесності, зробивши ставку на цифровізацію, підзвітність і стратегічний підхід до антикорупційної політики. Зокрема, експерти наголосили на переході від формальних оцінок до вимірюваних індикаторів ефективності, які дозволяють об'єктивно відстежувати прогрес реформ.
Україна готує нову антикорупційну стратегію
На основі результатів оцінювання в Україні планують реалізувати Антикорупційну стратегію 2026-2030 років. Її ключовий акцент – перехід до принципу integrity by default, коли доброчесність стає базовою нормою роботи державних інституцій, а не окремою вимогою.
Нагадаємо, в Україні між моментом вчинення корупційного правопорушення та остаточним рішенням суду часто минають роки. За даними аналізу судової практики, в окремих кримінальних провадженнях щодо зловживання владою цей процес тривав до 8-10 років, тоді як середній строк становить близько семи років.
